Духовні роздуми

Дорогі браття і сестри у Христі, Торжество Преображення нашого Спасителя – це запрошення для нас, щоб ми, подібно до учнів, увійшли в Таїнство Божого життя. Це є пригадка кожному, що шлях Ісуса – це шлях від землі до небес, від земського до небесного, це шлях на зустріч з Отцем та на зустріч зі святими і праведними.
Ніяка земська радість та матеріальне благо не може уподібнитися до радості і блага від зустрічі із Творцем.

Земське до земського
Бажання апостола Петра поставити намети і замешкати тут на землі є пригадкою, що людина вже від віків хоче, щоб Бог та святі мешкали між нами. Це бажання на жаль виявляється лише у баченні земського раю: добре нам тут бути і тому, хочу тут бути завжди.
Але хіба Бог має бути в рукотворних будівлях? Читати далі »

Дорогі браття і сестри у Христі, розповідь про помноження хлібів описана в Євангеліє від Матея (14, 14-22.) показує Ісуса, який дбає про потреби людини, котрий зважає на життя людини: яка має щось їсти, десь відпочити.

Водночас Христос пригадує нам про важливість нашої єдності у потребах. Адже у час трудностей у нас може проявитись егоїзм і кожен може думати лише за себе. Мовляв, якщо сам за себе не подбаєш, то за тебе ніхто не подбає. так тепер живуть невіруючі і так виховують своїх дітей.

І так апостоли хотіли відпустити людей, щоб ті самі подумали про їжу, а почули від Христа: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.»

Бог пригадує про те, що в раю Він давав людині плоди вічного життя і по-сьогодні дає плоди землі, щоб людина могла жити.

Сучасна культура віддалює людину від думки, що дари від природи це все милість Божа до нас, а ми лише доповнюємо своєю працею.
Зауважмо, що ми звикаємо до думки, що все можна купити у магазині, і таким чином магазин стає нам «подателем життя», але вже за гроші. А земля і людські старання ? забуваються…
Коли забудемо за Бога, тоді хтось відчує себе «божком» і він буде вирішувати долю людей… що і бачимо сьогодні в економіці.

Чи ми допомагаємо один одному у наших спільних потребах? Читати далі »

Дорогі браття і сестри у Христі, дві розповіді Євангелиста Матея, що пригадуємо їх сьогодні (Матея 9, 27-35.) є продовженням діл Ісуса, який «Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи євангеліє царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу»
Проповідь Христа була тісно зв’язана із чудесними знаками: хворих зціляв, сліпим давав зір, відпускав гріхи, повертав до життя, давав їсти. Ці знаки явно говорили, що «Бог навідався до народу Свого». Прийшов, щоб немов пригадати людям про Божу Всемогутність, адже Він Творець цього світу і для нього нема нічого неможливого.
А людина зіпсута гріхом, дивлячись на це все жала лише одного: користі для неї. Так було колись і такий підхід на жаль залишається і по-сьогодні. Але хіба це можна назвати вірою? Коли ти маєш лише користолюбні думки – хіба вони натхнені вірою?
Що я з цього буду мати, чи мені вигідно?
Час до часу нам потрібно зупинитися і за питатися: якою вірою я ведений? Яка є моя віра? Читати далі »

Дорогі браття і сестри, уривок про уздоровлення розслабленого нам пригадує про великий дар, який приніс нам Господь: це дар отримувати прощення за наші гріхи.

Раніше люди могли лише про таке мріяти, або надіятися, що Бог простить гріхи, а тут чують слова: прощаються тобі гріхи. Такого ніхто не міг раніше казати, адже гріх – це не тільки просто поганий вчинок, це вчинок проти Божої Любові. Лише Бог може простити гріх, бо провина є перед Ним.
Ось, тепер з приходом Сина Божого, Бог є серед людей видимий, Його можна почути. Він озвучує ознаку Своєї любові: прощаю тобі!

Звичайно, що це викликало обурення у людей, які не розпізнали в Ісусі Сина Божого. Він на знак правдивості слів зціляє розслабленого чоловіка. Чоловік встає: піднімається з гріха, піднімається і відновлюється достойність вільної людини.

Віра – це дар не тільки для особистого спасіння Читати далі »

дорогі браття і сестри у Христі, в історії про біснуватих з Ґадарин краю ми можемо дізнатись і про велич Божої сили, якій підкоряються злі духи, і про велич Божої любові, якій підкоряється Він Сам, коли шанує вибір людей, котрі бажають, щоб він їх покинув.

Минулої неділі ми говорили про поганського сотника, котрий прийняв Спасителя, а тепер ми згадуємо про інших поган, які прогнали Ісуса і відкинули Спасіння, незважаючи на явні чуда і знаки. Читати далі »