Чому ми просимо про справедливий мир?

Loading

Мир можемо досягнути у різний спосіб і з різними наслідками.
В історія людства ми можемо спостерігати, що після кожного непорозуміння, конфлікту чи війни завжди було бажання повернути втрачений мир, втрачений добробут і співжиття між людьми. Це є одним із основних доказів того, що мир – це природній стан людини, а війна – це проти природи, проти людськості.
Тому людина відчуває дискомфорт в часі війни і прагне миру, прагне того, що їй справедливо належиться.
Жити в мирі, жити в любові, жити у злагоді – це все те, що продовжує життя людини на цій землі, а війна, конфлікт, злоба веде до знищення людини.
Тому, коли ми чуємо про війну, ми відчуваємо абсурдну загрозу людству, яка може стати навіть катастрофою.
Людина має достатньо небезпек від різних зовнішніх загроз чи природних явищ, а тут людина стає загрозою іншій людині. І в цьому є весь абсурд. Абсурд від того, що ми знищуємо самих себе, коли знищуємо людство, знищуємо все те, що маємо оберігати, берегти і плекати. А що ми передамо іншим поколінням? Читати далі Чому ми просимо про справедливий мир?

Цар сказав: – Як ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? Той мовчав. А що можна було сказати у відповідь?

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі,  притча про Царство Боже нас спонукає до різних тем для роздумів, цього року запрошую вас звернути увагу на розмову царя і запрошеного гостя, який був без весільної одежі. Цар дав запитання, але не відповів, він просто мовчав.
Мовчання в такій ситуації було ознакою неповаги. Тут не треба було оправдовуватися, чи пояснювати, чи ще щось вигадувати. Все і так було зрозуміло. Він або не захотів взяти одежу і нагло пішов до столу, або зайшов не центральним входом, а якось заліз таємно. У кожному випадку – це було ознакою неповаги ні до царя, ні до оточуючих.
Що ж тоді потрібно було зробити? Читати далі Цар сказав: – Як ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? Той мовчав. А що можна було сказати у відповідь?

Історія про вічно сумного юнака. Це про тебе?

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, минулого разу ми роздумували про те, що відбулось із чоловіком, який зазнав милосердя, якому було прощено багато, але він не зумів простити дрібниці. Ми також мали запрошення до кожного з нас пригадати, що з нами стається, коли ми побували у святому місці, на Богослуженні, на зустрічі з Богом у молитві. Чи люди можуть зауважити те, що ми пережили: тобто дотик Божої любові?
Сьогодні Свята Церква запрошує нас до роздумів над уривком Євангелія від Матея (Мт19, 16-26), де розповідається про зустріч юнака із Ісусом. Юнак мав запитання, а Господь мав відповіді. Здавалось би все зійшлось.
Адже не так просто сьогодні організувати подібну зустріч. Інколи є  ті, котрі мають запитання, але немає тих, хто би дав добрі відповіді. А інколи бракує навіть тих, котрі не мають запитань.
Відомий вислів сьогодення: Коли немає запитань, то або нічого незрозуміло, бо все. А може все простіше?
Сьогоднішня людина втрачає вміння давати запитання. Навіть малі діти вже вже менше запитуються із своїм славним “А чому?”.  А молодь вже давно всі відповіді шукає в інтернеті.
А в інтернеті є відповіді, які хоч, на любий смак. Ось так складається враження, що це людина вирішує: яка є правильна відповідь. І шукає саме такої відповіді, яка їй підходить.
Але чи так має бути? А може в цьому є небезпека? Читати далі Історія про вічно сумного юнака. Це про тебе?

Який образ Бога ми показуємо на собі?

Loading

 

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні чуємо цю чудесну притчу з Євангелії від Матея, а може і правдиву історію, яку Ісус розказав про те, що без сумніву могло статися в той час будь з ким. Тому що мати борги, віддавати борги – це було нормальним способом життям того часу. Були ті, хто був багатим і ті, хто був бідніший. Читати далі Який образ Бога ми показуємо на собі?

Чи змінився Христос у час Його преображення?

Loading

Подія на горі Тавор описана Євангелистом Матеєм 17, 1-9., має дуже багато задки про світло
 і преобразився перед ними: обличчя його сяяло, наче сонце, а одежа стала білою, наче світло. 

Це все сталось серед темної ночі. І світло, як ми можемо зауважити, стає більш виразніше саме серед темряви. Ця подія дуже сильно вразила апостолів. Можливо і через те, що саме це була остання подія такої величі. Наступні 40 днів мали бути днями слави через жертвенну любов.
Це спонукає нас до роздумів, чи змінився Христос у час Свого преображення? Бо апостоли побачили Його іншим, повним світла. А хіба він не був повний світла раніше? Читати далі Чи змінився Христос у час Його преображення?

допомога у пізнанні Бога та мудрості життя.