Хай Бог тебе благословить

Збірка дописів по розділу 'Духовні роздуми'

І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само

Вам подобається ваше життя? А цей світ? А суспільство, в якому ми живемо? Хочете, щоб жили інші так само ваші нащадки і наступні покоління?
Це суспільство, у якому ми живемо, створене людьми. Кожен з нас є частиною цього суспільства і кожен з нас бере участь у його створенні.
Звичайно, що є такі, котрі активні і є менш активні, або й байдужі, але кожен відповідає за те, що є зараз і те, що буде потім. Хочемо ми цього чи не хочемо, але так є!
Історія людства несе в собі пам’ять про різні зміни у суспільному ладі. Ці зміни робилися людьми і для людей, або задля іншої цілі, чи якоїсь ідеї. Деколи вони починались від однієї людини, а підтримували їх цілі маси людей. Прочитати все »

Кожна хоче, щоб на неї звернули увагу, або про те: Чим Марія привернула увагу Бога?

Привернути увагу на себе – це притаманно мабуть кожній жінці. Дехто пояснює це потребою, а хтось каже, що це слабість жіноча. Залишається проста правда, що жінка без уваги почуває себе погано, тому робить все, щоб на неї звернули таки увагу.
Одяг, поведінка, мовлення, жести і все інше, чим є жінка, часто використовуються, щоб підкреслити свою присутність у цьому багато чисельному суспільстві. Хтось хоче привернути на себе увагу, а хтось хоче лише нагадати про свою присутність. Це природно підкреслити своєю зовнішністю, своєю поведінкою свою особливість, не природно, що через страх, щоби не залишитися незауваженим чи забутим, людина йде на будь-які кроки. Прочитати все »

Слово Боже: живе чи написане, або про школу віруючого серця

“Біблія це – книга життя! – крикнув молодик до людей, – Без неї я не можу жити! Вона є зі мною завжди і я навіть не уявляю свого життя без цієї Книги книг”. Люди із захопленням слухали мужні слова молодого проповідника, котрий своїм життям звертав увагу на важливість мати і читати найважливішу книгу. Він потім часто згадував про те, що Слово Боже має бути живим і навіть цитував друковані букви, тикаючи пальцем на пошарпані сторінки. Слухаючи такі поучення, чомусь ростуть знання, а віра не народжується від такого слухання, адже віра – це тоді, коли чуєш серцем, зберігаєш у серці і переживаєш серцем. Прочитати все »

Плащаниця – німий свідок, що промовляє

У місті Турині в Італії виставлено полотно Святої Плащаниці. Мільйони людей ідуть до цього храму, щоб зупинитися на кілька хвилин біля цього полотна. Люди приходять різні і поведінка різна також. Все стає зрозуміло навіть по тому як називають візит: хтось каже, що їде подивитися на плащаницю, хтось їде на поклоніння, хтось із цікавості, а хтось із обов’язку. Є ті, хто вірить у її надзвичайність, інші заперечують її автентичність. Є цікаві, котрі оглядають кожну затемнену пляму, стараючись щось знайоме побачити, інші немов байдужі до того, щоб щось побачити, бо закривають очі, натомість у них відкривається серце.
Підходять туристи фотографуються на пам’ять, щоб була згадка. Наближуються із трепетом духовні особи і вклоняються, щоб віддати належне і у своєму серці залишають на згадку незабутні пережиття.
Плащаниця – це відповідь і запитання.
Прочитати все »

Пасхальне привітання 2010 р.Б.

Дорогі браття і сестри у Христі, перейшовши Святий Піст, ми входимо у радість Світлого Воскресіння! Христос воскрес!
Це вітання і водночас свідчення говоримо сміливо та з щирого серця, яке після Святого Великого посту стало обновлене у покаянні, молитві, ділах милосердя, у духовному подвижництві!
Із цим торжеством ми обновлюємо мрію про наше воскресіння. Як Христос воскрес, так і ми воскреснемо! Тому смерть для нас вже не страшна, адже смерть – це не кінець, а незамінний перехід до вічності. Якщо хочемо, щоб ця вічність була радісною і щасливою, то маємо за земського життя прагнути потрапити до раю. Саме тоді радість від воскресіння та від нового життя, помножиться і продовжиться на цілу вічність. Прочитати все »