духовні роздуми
Прийшов великий піст. Пора нашої стриманості від їжі, від утіх, від забав, від всього іншого, що ми називаємо світовим…. І це все? Це є церковний піст? Хм…
Багато постів вже за плечима у нас.. ну і що? Просто задумуєшся на цією духовною історією і виникають дивні запитання: що з тих постів вийшло? Який результат? Або ж краще запитати: кому з цього була користь? Нам? І яка ж? Духовна чи тілесна? Читати далі Церква – центр естетики чи родинна спільнота доброти?
Священик після йорданського освячення води у храмі відвідував сім’ї, благословляючи їх святою водою та спільною молитвою. В одному помешканні сталась дивна, але звичайна історія.
За звичаєм після входу у дім і короткої молитви священик у супроводі господарів почав робити обхід по всьому дому, благословляючи його. Господар тримав свічку, господиня посудину із водою, дитина ікону, а священик, тихо шепочучи молитву, звершував священний обряд. Несподівано служитель зупинився перед бічними дверима у коридорі і взявся за ручку, щоб ще й туди зайти і поблагословити.
Господар і господиня відразу запротестували, Читати далі Чому не пускаємо Христа в усі куточки нашого життя?
Дивне співпадіння. Кілька років тому Патріарх слов’янського Сходу блаженніший Любомир відійшов від свого патріаршого уряду, даючи місце і можливості для молодого Глави Церкви, а тепер патріарх Заходу показав смиренність.
Прості жести із складними обговореннями довкола. Чому, для чого і що буде?
Ми, християни, віруючі люди, дивлячись у телевізор і слухаючи світських людей, не можемо дати заглушити себе їхніми висновками, що і намагаються зараз зробити.
Закликаю вас подивитися духовно на цей вчинок і зробити для себе духовні висновки, це по- особливому стосується тих, хто вже довший час блокує на собі владу. Читати далі Глава Східної Церкви і Західної залишили місце іншим – вияв чого: слабкості чи мужності?
Одного дня мій друг попросив мене про одну послугу, яку я не міг зробити , бо мусів переступити мої принципи, цінності і можливості. Я відмовив, а він образився, поставивши під сумнів нашу дружбу. Було дуже сумно …
За якийсь час подумав: чому він не подумав, що коли просить про цю послугу, то цим самим ображає мене? Тепер вже я поставив під сумнів нашу дружбу …
Цього йому вже не сказав, бо не вважав за потрібне відкрити серце тому, хто не є моїм другом, навіть, якщо колись себе ним називав… Читати далі У сучасному світі все важче назвати іншого другом
Жінка вирішила зателефонувати своїй подрузі. Набрала номер і пішов гудок. Коли звуку виклику не стало, вона почала розмову: “Альо… це я! маю тобі дещо розказати… ”
Але відповіді не було. Тоді вона далі промовила: “Альо! це я! Ти мене чуєш?” Відповіді далі не було…
Тоді вона вимкнула телефон і сама про себе промовила: “Поганий зв’язок, передзвоню пізніше, бо що буду сама до себе говорити?”
Одного дня я зайшов у храм, помолився. Виходячи, склалось таке враження, що Він мене не почув. Вже на порозі я немов на прощання поглянув на ікону і в очах Христа прочитав: “Ти мене почув?”
Молитва – це розмова, діалог з Богом. Читати далі Альо…, Боже, ти хоть чуєш мене?
