Архів категорії: Проповіді

Проповіді

Проповіді

В які закони ми віримо більше Божі чи людські?

Дорогі браття і сестри у Христі, історія про Боже Царство (Євангеліє від Матея 18, 23-35) показує нам, які мають бути відносини між нами. Слова молитви: «хай прийде Царство Твоє» пригадують у цій історії інші слова «прости нам, як ми прощаємо нашим винуватцям».

Ісус нам пригадує, що Боже Царство живе по законах Божих, які в основі мають Любов. Через Боже прощення ми пізнаємо Божу любов, яку можемо поширити на наших ближніх і так об’єднатися довкола Небесного Отця.

Бог запрошує людину до наслідування
Бог у Своєму Царстві є першим виконавцем Своїх законів і цим показує нам приклад. Це ще більше показує важливість повірити Богові і будувати Його Царство між нами. Бо виконавши Його заповіді, ми поширюємо Боже царство і його наслідки на все наше життя: на нашу сім’ю, наші спільноти. Читати далі В які закони ми віримо більше Божі чи людські? →

Проповіді

У пізнанні сильної чи слабої віри

Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Матея 17:14-23 ми чуємо пояснення Христа про слабу віру, яка була не достатньою у боротьбі зі злом.
Такі поняття, як сильна і слаба віра, дуже часто звучать перед апостолами. Вони пішли за Христом повіривши Йому, але наскільки ця віра допомогла їм зробити наступні кроки у виконанні Божої волі?
Як переконуємось з цієї розповіді та інших ситуацій, апостоли проявляли свою малу віру: тому сперечались з Христом, думали про власну користь, захоплювались лише могутніми вчинками, в часі випробувань наповнились страхом.

бо істинно кажу вам: коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого.

Саме ці слова є дня нас поясненням, чому інколи, а може часто, ми не дозволяємо Богові сповнити Його волю тут на землі, кажучи, що це неможливо.
Скільки раз було почуто: це не можливо, щоб жити святими, виконувати заповіді, прощати, любити, жити по-Божому, вигнати зло із свого життя…
І це все говорять не атеїсти, а люди, які називають себе віруючими, християнами. Читати далі У пізнанні сильної чи слабої віри →

Проповіді

Тавор – це запрошення увійти в Таїнство Божої пристуності тут і тепер

Дорогі браття і сестри у Христі, Торжество Преображення нашого Спасителя – це запрошення для нас, щоб ми, подібно до учнів, увійшли в Таїнство Божого життя. Це є пригадка кожному, що шлях Ісуса – це шлях від землі до небес, від земського до небесного, це шлях на зустріч з Отцем та на зустріч зі святими і праведними.
Ніяка земська радість та матеріальне благо не може уподібнитися до радості і блага від зустрічі із Творцем.

Земське до земського
Бажання апостола Петра поставити намети і замешкати тут на землі є пригадкою, що людина вже від віків хоче, щоб Бог та святі мешкали між нами. Це бажання на жаль виявляється лише у баченні земського раю: добре нам тут бути і тому, хочу тут бути завжди.
Але хіба Бог має бути в рукотворних будівлях? Читати далі Тавор – це запрошення увійти в Таїнство Божої пристуності тут і тепер →

Проповіді

Не тільки чудо, не тільки помноження хлібів, не тільки нагодувати голодних

Дорогі браття і сестри у Христі, розповідь про помноження хлібів описана в Євангеліє від Матея (14, 14-22.) показує Ісуса, який дбає про потреби людини, котрий зважає на життя людини: яка має щось їсти, десь відпочити.

Водночас Христос пригадує нам про важливість нашої єдності у потребах. Адже у час трудностей у нас може проявитись егоїзм і кожен може думати лише за себе. Мовляв, якщо сам за себе не подбаєш, то за тебе ніхто не подбає. так тепер живуть невіруючі і так виховують своїх дітей.

І так апостоли хотіли відпустити людей, щоб ті самі подумали про їжу, а почули від Христа: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.»

Бог пригадує про те, що в раю Він давав людині плоди вічного життя і по-сьогодні дає плоди землі, щоб людина могла жити.

Сучасна культура віддалює людину від думки, що дари від природи це все милість Божа до нас, а ми лише доповнюємо своєю працею.
Зауважмо, що ми звикаємо до думки, що все можна купити у магазині, і таким чином магазин стає нам «подателем життя», але вже за гроші. А земля і людські старання ? забуваються…
Коли забудемо за Бога, тоді хтось відчує себе «божком» і він буде вирішувати долю людей… що і бачимо сьогодні в економіці.

Чи ми допомагаємо один одному у наших спільних потребах? Читати далі Не тільки чудо, не тільки помноження хлібів, не тільки нагодувати голодних →

Проповіді

Вірити, щоб любити по-справжньому

Дорогі браття і сестри у Христі, дві розповіді Євангелиста Матея, що пригадуємо їх сьогодні (Матея 9, 27-35.) є продовженням діл Ісуса, який «Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи євангеліє царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу»
Проповідь Христа була тісно зв’язана із чудесними знаками: хворих зціляв, сліпим давав зір, відпускав гріхи, повертав до життя, давав їсти. Ці знаки явно говорили, що «Бог навідався до народу Свого». Прийшов, щоб немов пригадати людям про Божу Всемогутність, адже Він Творець цього світу і для нього нема нічого неможливого.
А людина зіпсута гріхом, дивлячись на це все жала лише одного: користі для неї. Так було колись і такий підхід на жаль залишається і по-сьогодні. Але хіба це можна назвати вірою? Коли ти маєш лише користолюбні думки – хіба вони натхнені вірою?
Що я з цього буду мати, чи мені вигідно?
Час до часу нам потрібно зупинитися і за питатися: якою вірою я ведений? Яка є моя віра? Читати далі Вірити, щоб любити по-справжньому →