Хай Бог тебе благословить

Збірка дописів по розділу 'Проповіді'

Різдво – стати свідками Таїнства Воплочення, де Боже і людське поєднуються

переглядів 886 , переглядів сьогодні 1 

Дорогі браття і сестри у Христі, ще кілька днів залишилось до Торжества Христового Різдва і сьогодні свята Церква запрошує нас до приготування пережиття цієї знаменної події.
Найперше хочу звернути нашу увагу, що у сьогоднішньому уривку (Євангеліє від Матея 1, 1-25.) ми часто чули дивний вислів, що один породив іншого: “Авраам породив Ісаака” і т.д. У цьому є глибокий зміст, що пригадує нам про початок шляху віри, коли Авраам дав духовне життя своєму сину, а той передав своєму і так віра передавалась з покоління в покоління.
Можу з впевненістю сказати, що багато з нас стали немов Авраам: зустріли Бога, повірили в Нього і тепер передають це духовне життя своїм дітям. Як це прекрасно, коли ми творимо цей духовний родовід! Як це знаменно, коли через нас проходить Боже благословення і залишається на дітях, які у свою чергу передадуть своїм дітям.
Таїнство воплочення Прочитати все »

переглядів 0 

Коли відчуваємо голод, тоді розуміємо, як часто ми відмовлялись від запрошення на “вечерю”

Дорогі браття і сестри у Христі, слухаючи історію про запрошених на вечерю гостей(Луки 14, 16-24.), ми могли пригадати також подібні ситуації із свого життя, коли ми самі запрошували до себе в гості, або ж і нас було запрошено. І не обійшлось без того, коли хтось не прийшов, не відгукнувся на запрошення.

Звичайно, що були оправдання і пояснення відсутності, щось як було у цій притчі.
Ніхто не ставить під сумнів сказаних слів, більше того ніхто не ставить під сумнів сумлінність цих людей: бо ж треба було подивитись на поле, треба було випробувати волів, бо який же ти господар? А який ти сім’янин, якщо ти не тримаєшся своєї сім’ї?
Всі ці люди показали себе по-людськи із кращої сторони. Та все ж слова господаря: «ніхто із запрошених не покуштує моєї вечері» нас насторожують. Бо в цих словах ми відчуваємо біль, жаль, що так сталось. Складається враження, що відносини між господарем та запрошеними зіпсувались.
Натомість почалась історія із іншими, тими, хто був на дорозі, хто навіть не знав раніше господаря. Прочитати все »

переглядів 0 

Твій погляд у церкві принижує інших чи піднімає пригнічених?

Дорогі браття і сестри у Христі, у цю неділю ми згадуємо про зустріч Христа із скорченою жінкою, яка описана у Євангелії від Луки  (13, 10-17).

Цей випадок привертає нашу увагу не тільки дивовижним зціленням, але і сам хід подій торкає до глибини і ставить багато знаків запитань стосовно і нашого духовного життя.

Господь прийшов до синагоги, до місця зустрічі людини із Богом. Синагога – це святе місце, тому люди пригодили у цей молитовний дім задля освячення. Щось подібно і ми приходимо до храму, щоб наповнюватися священним і освячувальним.

У синагозі були різні люди, але одна з ним привернула увагу Спасителя. Він подивився на скорчену жінку і сам перший покликав її та забажав зцілення, сам простягнув руки до неї, показуючи цим Свою любов до тих, хто перебуває в полоні недуги, хто не може звести очей своїх до неба, хто пригнічений і скорчений.

Нам, учням Христа, це чудова пригадка, що наше покликання – це бути чутливими особливо до тих, котрі приходять у святе, і ми маємо найперше побачити таких людей і стати частиною історії їхнього життя. Наш погляд, наші обійми, наш близькість – це знаки потіхи і підтримки. Прочитати все »

переглядів 0 

Чи може благословення стати для тебе прокляттям?

Дорогі браття і сестри, в притчі, яку оповів Ісус, ми бачимо, як через обильний урожай Бог благословив одного чоловіка і як через його безумство, він накликав на себе справжнє нещастя. Так, саме нещастя, яке його вже чекало через розчарування, бо наївно мріяв про довге і безтурботне життя, а насправді його вже чекала смерть і правдоподібно місце страждань, місце всіх егоїстів.
Хочеться звернути увагу, що цей чоловік, якому пощастило, нікому ще поганого нічого не зробив, він лише почав «думати в собі». Як виявилось у цих думках лише про себе не знайшлося місце нікому більше і ці думки вже вели його до погибелі. Ця притча є незрозумілою для сучасного світу, який живе саме за цим принципом: накопичення і забезпечення собі безтурботного майбутнього лише для себе. Незрозуміла тим, хто перейнявся сучасним духом цього матеріального світу. А для віруючих людей, які знають задум Божий, це ще одне підтвердження того, як небезпечно впасти у спокусу егоїзму і призвести себе до “духовної смерті”. Прочитати все »

переглядів 0 

Хочеш бути любленим? Тоді стань ближнім, люблячи…

Дорогі браття і сестри, Євангеліє Луки 10, 25-37 нам розповідає про зустріч законовчителя із Ісусом. Відразу вражає те, що сам будучи учителем, він звертається до Христа «Учителю», даючи йому запитання про вічне життя. І хоч той мудрагель спокушаючи питав, наш Учитель показує себе справжнім учителем, бо не провокується і не дає готової відповіді відразу, а допомагає віднайти її. Спочатку запрошує до пригадки Святого Письма, а далі запрошує поглянути на життєву історію. Адже Бог діє в історії Людини. В кожній історії людини є ознаки присутності Бога, Його присутність є часто тиха і невидима, але з явними знаками Любові.

По любові між собою – пізнають, що ви мої учні

Той назвав його “Учителем”, але чи Ісус назвав його Своїм учнем? Любов стає основним критерієм бути учнем Ісуса, бути з Ним. Дві заповіді Любові є не тільки дорогою до Божого Царства, але вже є Божим Царством тут на землі, хто увійшов у це Царство, той вже відчув присмак раю. Учні Ісуса знають, що таке рай. Прочитати все »

переглядів 0