У парку прогулювалась молода мама з дитиною. Дитя лежало спокійно у візочку. Неподалік під деревом сидів на лавці чоловік похилого віку і спостерігав за всім, що діється довкола. Мати із дитям, зупинившись біля нього, вибачилась і попросила дозволу сісти на лавці. Чоловік щось буркнув незрозуміло. В цю ж мить пролунав телефонний дзвінок. Жінка взяла телефон і відповіла. Бесіда була короткою, бо дитина почала плакати і вимкнула мобільник, сказавши: “вибач, я мушу була біля дитини. Тобі пізніше зателефоную”.
Зворушливо було спостерігати, як вона нахилилась до дитяти і прошепотіла: “Прости мені …все добре. Я тут, біля тебе”. Дитина заспокоїлась.
Жінка сіла знову на лавку і вже в друге звернулась до похилого чоловіка, що дивно дивився на молоду маму. Вона не сміливо сказала: “Простіть будь-ласка, що потурбували ваш спокій”.
Нарешті чоловік вимовив чітко слова: “Я вже спостерігаю за тобою 5 хвилин. І за цей час ти постійно у всіх просиш вибачення. Навіть за те, в чому ти не винна.Чому?” Читати далі Прощати потрібно навчити→
Дорогі браття і сестри, притча із Євангелії від Матея 18:23-35 розказує нам знайому історію, яку мабуть кожен з нас пережив, або ж бодай був учасником подібних подій. Бути боржиником чи давати в борг – це вже стало складовою частниною нашого життя.
Хтось хоче більше ніж на те спроможен, інший має більше ніж потрібно, ось так і допомогають один одному з надією, що в кінцевому результаті всі будуть задоволені. А що буде, коли не станеться та, як сподівались? Якщо не можливо повернути борг?
Щоб все було чесно і правдиво, є лише проста відповідь: справедливість, або милосердя!Читати далі Чому ми любим? Чому ми робимо добро? Чому ми прощаєм?→
Мати з подругою говорили у кімнаті. Такі зустірчі бували часто, адже добрі друзі використовують кожну нагоду, щоб поділитись враженнями, щоб почути слова підтримки, просто провести час разом.
Несповідвано до кімнати забігла дитина і стала непорушно. Читати далі Несподівана любов у словах любові→
Зустрілись за вечерею священик і лікар. Їжа була смачна і тому настрій відразу піднявся. Спочатку розмова торкнулась загальних тем, а потім перейшли і на професійні. В один момент щирий лікар зізнався у наболілому: ” А знаєте, отче, чому я так рідко відвідую храм? Вся причина в священиках. Один мій знайомий своєю поведінкою мені відбив охоту до всього церковного, але в Бога я ще вірю.”
Священик із здивуванням від такого щирого зізнання аж затих і опустив очі. Читати далі Священик від Бога, лікар від Бога, і хто ще хоче бути від Бога?→
Всі ми комусь когось чи щось нагадуємо. Дорослі з делікатності довго мучаться в думках, щоб пригадати цю подібність і , якщо довго не знайдуть, то несміливо питаються. У дітей це простіше – запитують відразу, не турбуючись, хто і що про них подумає.
Хлопчик підійшов до чоловіка із бородою і довгим волоссям, одягнутим у старовинний одяг. Спостережливо зміряв його з ніг до голови.
“Привіт, Ісус, мене звати Захарчик” – маленькі очка заблищали від несподіваної зустрічі із тим, кого так часто бачив на малюнках. Читати далі Ти – Ісус?→
Зустрілись за вечерею священик і лікар. Їжа була смачна і тому настрій відразу піднявся. Спочатку розмова торкнулась загальних тем, а потім перейшли і на професійні. В один момент щирий лікар зізнався у наболілому: ” А знаєте, отче, чому я так рідко відвідую храм? Вся причина в священиках. Один мій знайомий своєю поведінкою мені відбив охоту до всього церковного, але в Бога я ще вірю.”