Хай Бог тебе благословить

Збірка дописів за Січень, 2008

Допомогти, будучи просто присутнім

разомКоли ти побачив мене,
Ти відчув, що я потребую помочі.
І ти запитав мене: чим можна мені допомогти?
І відповів я: «твоєю присутністю, побудь зі мною».
Ти здивувався, а я продовжував мовчати.
Прочитати все »

Світло тілa – око


oko2Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все твоє тіло твоє буде у світлі. А коли твоє око лихе, все твоє  тіло буде у темряві. Коли ж те світло, що у тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! Ісус.
У нашому житті ми можемо легко зауважити дві умовних частини людей: ті, що життя сприймають Прочитати все »

Даваймо милостиню із радістю


1.Отримувати гроші є набагато приємніше, ніж їх віддавати. Цей простий принцип застосовуємо у нашому житті при кожній ситуації, яка стосується коштів.
Коли купуємо щось, то розлуку із грішми ми переживаємо менш драматично, ніж просто їх комусь віддаємо. Купівля нам нагадує обмін: папірчик міняємо на необхідну річ і вона стає нашою. Коли даємо гроші, не отримуючи нічого взамін, то переживаємо деякий дискомфорт. Може саме з цієї причині творити милостиню для декого – це легка трудність, а для декого може бути цілою драмою? Прочитати все »

Необачності у нашому житті не мають стати перешкодою, щоб отримати духовний лік

благословенняЛюдина є слабка по свої природі і часто помиляється. Людей, які б не робили помилки немає. Є люди із меншими помилками, або меншим числом помилок. Хтось із мудрих сказав: не помиляється той, хто нічого не робить. Хоча у нього є лише одна помилка: він нічого не робить. І саме ця помилка може йому знищити ціле життя. А той, котрий робить, робить помилки, і він живе навчаючись на них. Звичайно, що пройдені промахи відходять у минуле, а наступні труднощі вже чекають, щоб увійти у наше життя. Деколи виникає думка, що наше життя – це постійна боротьба, боротьба із труднощами. І у цій боротьбі Прочитати все »

Ти знаєш – Тебе пам’ятаю …

храм,дітиХлопчина кожного разу, коли йшов до школи, забігав на хвилинку до бабусі. Це була коротка зустріч, але дуже приємна для обох. Внук бажав доброго дня своїм щебетливим голосом, цілував бабусю у щоку і ще щось приговорював, а бабуся ніжно його обнімала і давала деколи пакуночок із теплими пиріжками. Потім хлопчина знову щось щебетав і вибігав, поспішаючи до школи. Для бабусі – це була велика подія, до якої вона готувалась ще звечора.
Одного дня, Прочитати все »