Грішниця стала на коліна і в сльозах почала просити у Бога прощення. Вона щойно зробила гріх. Ще в часі гріха її совість тихо застерігала від гріха, але голос спокуси мабуть був сильніший і сталось те, за що тепер ллються сльози. Було гірко за себе, за свою слабість. Було якось не по-собі…
У такому відчаї жінка задумалася і почала, щось Богові пояснювати. Вона пригадала всі деталі того вчинку і всього того, що було перед тим. І зробила висновок, що неможливо було вчинити по-іншому. Читати далі Грішний спокій приходить після оправдання гріха
Молодий чоловік елегантно одягнений підійшов до старенького чоловіка і почав розмову про Бога. В його руках була Свята Книга, яку він цитував, показуючи свою майстерність у пошуках потрібної цитати і дивуючи своєю начитаністю. 
До громади віруючих приїхав великий учитель. Після слів про духовне життя у кожного з’явилось бажання жити по-іншому! У серці з’явилась постанова: матеріальне має відійти і дати місце духовному. Можна було лише подивляти тому, що за короткий час духовний наставник добився такого високого результату: спонукав вище всього ставити духовне. Незабаром прийшов час розтавання. Священик мав вертатись додому і люди теж би мали повертатися у свою будденість.