Вмирає чоловік. До нього заходить священик, щоб допомогти Йому примиритися із Богом і відійти у вічність із чистою душею. Оскільки чоловік ніколи не сповідався, то йому дали зразок по якому потрібно готуватися. Це мало би допомогти бути спокійним на сповіді, хоч першій і мабуть останній. Чоловік був свідомий, що це мабуть останні години земного перебування.
В голові пролітало життя, а уста несміливо називали гріхи. З кожною хвилиною ставало все спокійніше, бо чоловік звільнявся із тягарів, що ніс ціле життя і йому ставало легше. Згідно написаного в молитовнику він на останок промовив: “каюся щиро і обіцяю навернутися …”
На якусь хвилину священик зупинився і непередбачено задумався. Здивовано повторив: навернутися? Читати далі Остання сповідь, або остання брехня →