Дорогі браття і сестри у радості і в духовному пережитті Воскресіння Христового, у сьогоднішньому уривку з Євангелії від Івана 5,1-15 ми згадуємо про недужого, прикутого до землі, що перебував у Святому місці Витезда. В розповіді можемо зауважити, що хворий чоловік страждав не тільки від фізичної хвороби. У його словах відчувається великий розпач і безнадія. Адже він 38 років перебував у цьому місці і не отримав оздоровлення, бо не мав підтримки та уваги від інших. Складається враження, що він нікому не був потрібний.

Може через те, що його ніхто не бачив? Але хіба він був у безлюдному місці? Хіба він скривався від усіх? Читати далі Служіння ближньому – це боротьба із егоїзмом у власному серці, у сім’ї, у парафії →