Дорогі браття і сестри у Христі, у такій простій притчі “Про Сівача” (Євангелія від Луки 8:4-15) ми бачимо велику мудрість. Ісус добре знав людське життя і звертав нашу увагу на подібності між духовним життям і матеріальним. Адже одне і друге сотворене Богом і взаємно доповнюють одне одного, відкривають зміст і суть нашого життя. Дивлячись на природній світ, ми пізнаємо духовний. Стаючи духовними, ми правильно пізнаємо все, що довкола нас живе і розвивається, спримайємо і шануємо його належно.
У притчі “Про сівача” відкривається перед нами важливість “доброго ґрунту”. Логіка проста. Читати далі Сіяти в добру землю, а іншу – зрошувати →