Дорогі браття і сестри, після четвертого тижня Святого Посту ми у черговий раз призупиняємося у цьому шляху, щоб задуматися над пізнанням правди про себе і над переміною нашого життя.
Читання уривку із святого Євангелія ( Марка 9:17-31) нам пригадує про батька, що мав сина опанованого злим духом, якого не могли вигнати апостоли. Ісус ізцілив хлопця, а апостоли задумалися над своїм безсиллям і запиталися: чому ми не змогли побороти це зло? Читати далі Запитуватися і шукати відповді: як ми зустрічаємо зло?
Дорогі браття і сестри, пройшло три тижні Святого Посту для нашого навернення. Ми вже в третє у неділю робимо цю духовну “зупинку” і тепер в середині цього часу Духовної Благодаті, щоб задуматися над пізнанням правди про себе і над переміною нашого життя.
Чоловік сидів із простягнутою рукою. Сонячне проміння лагідно спадало на його обличчя і він із зажмуреними очима насолоджувався тим, як сонце ласкало його. Було ясно, що йому було приємно. У певній мірі не було ясно кому він простягнув руку. Сонцю чи людям? Адже він практично не реагував на людей, їх не бачив. Відчувалось, що був у тісному контакті із сонцем. Воно було щедрим і давало у повноті. А жебрак наповнювався цим теплом.
Дорогі браття і сестри, пройшло два тижні для нашого навернення. Ми знову робимо цю духовну “зупинку”, щоб задуматися над нашим шляхом покаяння.
Дорогі браття і сетри у цю Неділю Торжества православія, ми творимо першу “зупинку” у цьому пості, що задуматися над цим 40-ка денним шляхом покаяння і навернення.