Хай Бог тебе благословить

Зло приходить тихо

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Вересень 11, 2009. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі у Христі, сьогодні вшановуємо пам’ять Івана Христителя, тобто його смерть через усікновення його глави. Можемо сказати, що Він був перший мученик за Євангелію і за правду. Це був Голос Бога, який взивав про покаяння до всіх: бідний і багатих, царів і простолюду. Іван став жертвою людської слабості в спокусах пристрасті.

Цар Ірод у цей день святкував свій день народження. Була гучна музика, багато людей, весела забава та обильність їжі і напитків. День народження для кожної людини – це особливий день. Вшановується людина і її прожиті роки. Це день, у який потрібно благодарити Бога і просити благословення на майбутнє…. але не ціною крові!!!

Ірод, цар вибраного народу, жив у публічному грісі. Народом керувала людина, яка зв’язала себе із злим духом. Чи можна було сподіватися чогось іншого він нього і саме в найурочистіший день року?
Крім інших публічних гріхів, Ірод жив у перелюбі. Він взяв розвід зі своєю жінкою і жив без благословення з жінкою свого брата Филипа, котрий ще жив. Іван Христитель мав відвагу сказати: «Не годиться тобі, царю, мати жінку свого брата». Не сподобалось така сміливість Іроду і кинув святого пророка до тюрми. Але, все таки, боявся і поважав святого Івана, як пророка. Знав, що той святий чоловік і навіть часто його відвідував у тюрмі, щоб з ним говорити, любив його слухати. Колись давно у подібний гріх впав цар Давид і на заклик пророка, покаявся і повернув Боже благословення до себе і до народу.

Іродіада, з котрою жив цар на віру, ненавиділа святого Івана і шукала способу, як би його позбутися. Вона мабуть жадала царського трону, і тому святий пророк був для неї ворогом не тільки через те, що критикував її блудне життя, а що також трон був під загрозою. Ось, така жадоба мати владу, і славу, і багатство у серці блудної жінки зростила бажання смерті Великого пророка, найбільшого серед народжених.

Від малого до великого – недалеко і незамітно
Хіба це було велике зло, великий гріх жити із жінкою без благословення? Жити розкошувати і вдовольнятися різними похотями? Спокусливо дивитися і грішно фантазувати? Хотіти людської втіхи у славі, багатстві і владарюванні? Хіба комусь від цього погано?

Як правило, ми робимо класифікацію гріха по-простому способу: якщо нікому не приношу матеріальної шкоди, то кому від цього погано? Отже, не є важкий гріх! Судити не буду, лише прошу роздумати над тим, що може статися, коли така “невинність” і “малогрішність” поступово покаже своє правдиве обличчя.
Зло приходить тихо
Зло спочатку маскується добром, або малесеньким злом. А потім, коли людина звикає, поступово затягується вузол безвиході. Все стається поступово, як тріщина в стіні. З маленької неякісної кладки чи основи у фундаменті, рушаться будинки, а з маленької іскри будинки згорають. Зло приходить до серця людини зовсім не заміченим. Хоче видатися великою радістю на початку, а в кінці несе із собою сумний наслідок.

На такий вузол спокуси попався Ірод
Хоч він любив Івана Христителя, слухав його проповіді, терпів його дорікання і можливо у нього навіть народилась думка про зміну свого життя, але сп’янілий та захоплений видовищем, заглушує голос власної совісті. Коли розум засліплений і задурманений, то і думки, і рішення будуть поганими.

Цей щедрий викрик до Соломії під враженням дурманного і спокусливого танцю: “проси і, що захочеш, буде тобі дано, навіть половину царства” став дозволом на все, і на зло також. Так легковажні слова стали смертельним вироком для Івана, подібно легковажні наші слова стають вироком і в нашому житті.

«Іди, – сказала мама, – і швидко, поки Ірод ще добрий і задурманений, проси голови святого Івана Хрестителя».  «Хочу голови Івана Хрестителя», – сказала дівчина радісно, а Ірод зблід. Він боявся святого Івана, бо знав, що той є від Бога. Але гордість і засліпленість зробила своє.

Засліплена гордістю людина не змогла визнати своєї помилки, але заглушений голос совісті вже не мав такої сили, щоб відкинути зло. Зло взяло верх і йому в таких умовах протистояти вже було неможливо. Коли будинок загорівся, важко вже його загасити…

Турбуючись за свою славу перед іншими, ніби дотримуючись свої грішної і легковажної обіцянки, Ірод не знаходить сили визнати свої помилки і вбиває пророка.

Пророк був страчений через чиюсь забаганку, через слабкість перед спокусами, від засліплення пристрастями, через брак покори.

Пішли воїни, відтяли голову, принесли на тарілці, дали дівчині, а дівчина мамі. Так зло почате в думках, завершилось на ділі.

Піст – боротьба із спокусами

В день смерті святих Церква, як правило, вшановуючи їхне народження для неба, закликає до Торжества. А от у цей день “Усікновення голови Івана Христителя” встановила строгий піст.
У цей день християни повинні згадати, що зло не спить і приходить тихо до серця людини. Не заміченим очікує моменту, щоб знищити всяку доброту у самій людині і через неї здійснити задумане зло. Зброя християн проти нападів злого духа – це піст і молитва. Піст скріплює нашу стриманість і розсудливість, а молитва очищає розум та творить умову перебування Святого Духа у серці людському.

Тому християнин знає, що із спокусою потрібно боротися ще задовго до її нападу так, як і будувати хату потрібно на камені, а не на піску.
Якщо ти в часі спокуси захитався і впав, не дорікай собі, щоб ще чого гіршого не стало. Кайся і почни вимолювати себе, також помалу виробляй звичку стриманості спочатку у малих речах і приємних тобі, а далі Святий Дух дасть благодать, яка буде тебе оберігати і стане спасінням від гріхів.

Переглядів було:2334

Ключові слова до цього допису: , ,

коментарів 10

  1. Oleg K

    Дуже гарна стаття!!!! Ми дуже часто дивлячись на Бога, хочемо отримати щось для себе на землі, і забуваємо що наше завдання спасти душу! Зло обмотує нас спочатку ниткою, потім шнурочком, потім, канатом, потім залізним тросом а потім робить рабом у кайданах!!!!!! Дуже добре коли ти замітив що тобою хоче заволодіти зло ще коли на тобі не ма кайданів!!!! Не спіть, чувайте і моліться шоб не ввійти у спокусу!

  2. Olya

    Дякую за гарну настанову.
    Не треба зволікати з наверненням, бо дійсно не знаєм коли прийде спокуса.

  3. Zoryana

    Шкода, що іноді джерелом зла є ми ж самі…

  4. Oleg K

    Так шкода, але немає на землі такої людини щоб не згрішила, навіть цар Давид зробив 2 смертні гріхи, але спокутував за них і Господь простив!

  5. Ula

    Дякую, особливо за останній абзац.
    Молімось і чуваймо, бо спокуси ніколи не сплять.

  6. Yur

    Так собі подумав, — дозволити собі таке виказати супроти Ірода, по праву міг хіба що Іван, найбільший між народжених від жінок (Луки 7:28)

    Чи ж не про такого каже Апостол і святитель Церкви:

    “Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.
    Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло”. (Якова 2: 1,2)

    Но тайна христианства велика (Еф 5, 32), и к ней прикасаются лишь вышедшие из мира. http://www.hram-v-ohotino.ru/Lib/texts/MakariyEgipetskiy.htm#

  7. DaLes

    Голова Іоана Хрестителя покоїться в Сирії,якщо не помиляюсь. Є цікаві свідчення Вікіпедії: “Десница Иоанна Крестителя, заключённая в золотой ковчег, не имеет двух пальцев — мизинца и безымянного. Один из пальцев, мизинец, сегодня находится в музее Стамбула, другой хранится в итальянском городе Сиене.

    Святой евангелист Лука перенёс правую руку Иоанна Крестителя в Антиохию, где та хранилась около десяти веков. Когда к власти пришёл Юлиан Отступник, мощи святых извлекались из могил и сжигались. Христиане города спрятали святую руку в одной из башен города (по другой версии, рука до гибели Юлиана Отступника хранилась в Александрии).”.
    Отже…крім голови – його тілу відітяли ще й руку і пальці…а тіло, як читаємо – спалили.
    Питання наступне: на стор http://www.moemisto.com.ua/14902 пише. що до Києва привезли…мощі Івана хреститетля… Як я розумію мається на увазі… рука…?

  8. Romchyk

    “Як я розумію мається на увазі… рука…?”- мається на увазі щоб наші руки і серця були складені до молитви….

  9. DaLes

    Oleg K написав:” навіть цар Давид зробив 2 смертні гріхи, але спокутував за них і Господь простив!”.
    А які 2 гріхи зробив Давд?
    Що означає “спокутував”?
    Як він спокутував?

  10. DaLes

    Romchyk, ваш коментар не в тему…
    “Як я розумію мається на увазі… рука…?”- мається на увазі щоб наші руки і серця були складені до молитви….

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.