- Духовні роздуми - http://www.rozdum.org.ua -

Запитуєшся? А чому?

запитатись [1]Історія про багатого юнака нас може спонукати до цікавих роздумів. Цей юнак був особливим тим, що його життя було ідеальним: виконував заповіді, жив безтурботно, мав усі достатки. Але йому все ж щось бракувало. Що саме?
Він цього не знав. Тому прийшов до Христа, Учителя мудрості, і запитав: «Що маю робити?».
Коли запитуємось когось, це означає, що хочемо отримати відповідь. Виявляється, що тут потрібно вияснити ще дещо. Треба вияснити: яку саме відповідь?
Таку, яку ми хочемо почути? Таку, яка нас чимось здивує? Таку, яка нам до вподоби? А так не завжди так буває.
Деколи отримуємо відповіді, які нам приносять розчарування, або ж деякий дискомфорт. І тоді приходить хвилина розпізнання причини нашого запитання.

Треба собі усвідомити, що коли запитуємось, то або не знаємо, або сумніваємось. Ось,  тому хочемо отримати відповідь, щоб продовжити жити у впевненості.
Правдива відповідь може змінити наше життя. Може змінити і нас. Саме тому, потрібно засвоїти просту істину: шукати відповідь на «запитання життя» потрібно: з вірою і до кінця.
Коли отримуємо відповідь, то докладімо усіх зусиль, щоб прийняти її з радістю та спробувати втілити у життя.

Завершення історії із Багатим юнаком ми знаємо. Він пішов засмучений. Може він почув не те, що очікував? Може Ісус помилився із порадою?
Коли ти підходиш до священика, до духовного провідника, до мудреця життя і запитуєшся у нього, як ти поводишся потім?