Хай Бог тебе благословить

Кожен може помилятися, та це не означає, що він повинен жити в помилках

Розділ: Духовні роздуми. Написав о.Віталій ~ Жовтень 15, 2009. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Бог нас приймає такими, якими ми є, але Він завжди кличе нас до змін, отже Йому не подобається, що ми залишаємось такими, якими були раніше, тобто грішниками. Він хоче, щоб ми були кращі. Слово “покаяння” означає зміна життя.
Ісус виявив себе другом для нас. Він саме про це наголошував. Кожний, хто зустрічає Його у своєму житті, пізнає у ньому друга і вирішує змінити себе, стати кращим.
Дружба – це об’єднання людей, які розділяють спільні інтереси. Якщо у цьому об’єднанні є Бог, тоді інтереси освячуються Богом, дружба стає святою. Як це прекрасно мати друзів, котрі бажають такої дружби! Котрі бажають, щоб дружба вела їх до освячення, до спасіння. Така дружба буде вічною! Бо після земського існування перейде у небесне, де все є у вічності.

Але є інші форми дружби. Мабуть кожний перейшов через них…
Коли мене спіткала невдача, друг втішив мене: «це Божа воля, значить так має бути». Почувши це, я змирився і вже нічого не робив, щоб виправити допущені помилки, спробувати ще раз і боротися за успіх. Мені пригадуються різні малі випадки у житті, які стали початком великого падіння.

Коли я сказав погане слово, мій друг вдав, що не почув, а я запевнив його, що це просто так вирвалось. Тоді він заспокоїв мене, спираючись на людську неміч і що це не основне у житті. Все ж таки є ще гірші, котрі постійно вживають нецензурщину.

Коли я образив одного друга, то він вдав, що нічого не сталось. Мене мучило сумління і я попросив вибачення, а мій друг мені сказав: не потрібно вибачатися, я вже все забув. Це дрібниці. Є такі, котрі постійно ображають.

Коли я одного разу збрехав своїм друзям і зауважив, що у відносинах нічого не змінилось, то зрозумів, що так можна легко уникнути незручностей. Адже брехливе слово замінило обіцяне діло.

Коли у неділю я не пішов до церкви, бо себе заспокоїв словами: я ж не священик, що мені потрібно постійно відвідувати Божий храм. А один мій друг мене підтримав, що можу помолитися і в дома, головне мати віру в душі.

Коли я вперше вкрав дрібну річ і признався в цьому своєму другу, бо голос совісті мене постійно переслідував, то він мене висміяв і сказав, щоб я не турбувався дрібними речами. Бо є такі, що дійсно обкрадають людей. А я на дрібниці звертаю увагу.

Коли я зневажив одного із друзів на очах у всіх, то багато зробило вигляд, що нічого не побачили, а інші обернулись, мовляв: це їхні особисті справи, хай самі між собою вирішують. У запалі емоцій вирішення було дуже поганим для нас обох, але нікому не було до цього ніякого інтересу.

Трапилось мені, що їхав без квитка в автобусі і мені стало досить незручно. Мій друг мене втішив: так роблять багато, головне дивись, щоб на наступній зупинці не було контролю. Є такі, що постійно їздять без квитків.

Я котився вниз, мої друзі спостерігали за цим. Одного дня я став дуже нестерпним. Мені й самому не подобалось те, що я роблю, як живу, мій характер, мої переконання. Коли виникли між нами серйозні непорозуміння, мої друзі сказали мені, що не я перший і не я останній.
Довкола мене не може все крутитися у всьому є межа, і терпеливості також приходить кінець. І ми розсталися. Тепер я у мене немає друзів. У хвилинах самотності відкрив свою душу одній людині, і мені було сказано: “А хіба ти мав правдивих друзів?”

Першим, хто має сказати про твою помилку, має бути твій друг. Якщо про це сказав твій ворог, то це означає, що ти не маєш друга. Друг, і тільки друг, у дуже делікатний спосіб зверне увагу і допоможе тобі. Друг не приховає правди, не буде байдужим до твого майбутнього, не закриє очі спокійно, дозволяючи на повторення зла.

Їх можу зрозуміти. Мабуть вони не хотіли руйнувати відносин зі мною, але так зруйнувалась дружба між нами.

Я помилявся, а мене втішали. Я думав, що це були справжні друзі, бо у їхніх словах знаходив якесь заспокоєння. Але з часом переконувався, що ті заспокоювання не приносили мені спокій.

Справжні друзі не радять, як уникати труднощі чи втікати від відповідальності. Справжні друзі не є байдужі до мого правдивого покращення, вони завжди поруч. Друг є поруч друга!
Друг хоче бути поруч друга і робить все можливе, щоб далі бути з ним.

Переглядів було:1189

Відгуків є 3

  1. DaLes

    “Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися.”

  2. Oleg K

    Якшо шукати розуміння в інших а не намагатись зрозуміти інших, хотіти щоб хтось був твоїм другом а не намагатись бути для когось другом! То скоро побачиш що всі люди є погані і навіть у чомусь доброму можеш побачити погане! Людина сама в собі не має нічого доброго, бо вона є порох і земля, але можна вдихнути в неї любов тоді людина стає людиною! Друг не хоче щоб в серці друга він був на 1 місті! Щоб стати для когось другом треба навчитись бути дргом Ісуса!

  3. Maryanna

    Я вважаю себе щасливою людиною, бо у мене є багато друзів. Але, прочитавши цей роздум, я зрозуміла, що далеко не всі мої друзі є справжніми. Тут виникає і інше питання: чи для всіх своїх друзів я є справжнім другом? Ні. Багато з них роблять помилки, а я мовчу, або кажу, що це не страшно, бо сама далеко не ідеальна і не маю права повчати інших. Так, щоб бути хорошим другом, треба спочатку добре попрацювати над собою.

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.