Хай Бог тебе благословить

Помилку, яку ще можливо виправити, чи можна назвати остаточною помилкою?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Лютий 10, 2008. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

простиУ попередніх роздумах про віру було досить чітко вказано на те, як важливо мати віру. Віру, що дає життя духовне (в історії про багато юнака ) і фізичне (історія про сліпого жебрака). Може дехто, почувши чи прочитавши ці слова, захотів мати віру? Отож, потрібно звернути увагу на наступну історію із чоловіком на ім’я Закхей (Лук.19. 1-10), котрий почув, роздумував у своєму серці і зробив підтвердження своєї віри – почав жити вірою.


Віра народжується від слухання(Рим. 10.17). Важливо слухати активно, тобто із бажанням почути. Деколи можемо бути присутні, але не почути чи не зрозуміти сказане. Тоді зерно Божого слова, навіть, якщо впаде, то все рівно не дасть плоду.
Тому, кожен чоловік, котрий готовий до слухання, немов відкриває двері своєї душі для Бога, щоб Господь прийшов і зробив зміни житті.
Найбільший грішник
Закхей був начальник над митарями, що збирали податки для Римської імперії. Скупість, несправедливість, жорстокість, схильність до утисків людей були загальними рисами митарів. У них не було прямих законів. Законом були вони. Їх фальшиво поважали, бо боялися, а в народі поняття “митник” було “грішник”. Закхей був начальником митарів, і тому в народі вважався одним із перших грішників.
Маючи все, досягнувши вершин слави і поважної посади, митар не зупиняється у пошуках правдивого щастя. Цим він показує нам приклад, щоб ми завжди прагнули до пошуків правдивого сенсу життя. Наше життя – це шлях, по ньому потрібно йти. Хто зупинився, той перестав жити, хоч і може продовжувати своє існування.
Закхей жив, він цікавився всім, що є довкола нього. Подія приходу дивного чоловіка-мудреця змусила покинути його свій дім і йти шукати того, за ким йшло багато людей. Почути, побачити Учителя із Назарету йому було нелегко – був малого зросту. Не зупиняється на невигоді і вилізає на дерево. Ісус побачив цей порив до пізнання істини і відповідає своїм візитом до його дому.
Даруйте, але тут хочеться звернути увагу на дуже просту деталь: якби цей грішник далі сидів вдома і не цікавився нічим, чи він би зустрів Спасителя?
Зараз хочу звернутись до тих, хто ще себе наївно втішає думкою, що «до церкви необов’язково ходити, бо головне мати Бога у серці». Дивіться на Закхея, котрий шукав і отримав дар віри.
Дар віри починається із слухання і приносить незвичайні плоди
Так, можливо спочатку – це була проста цікавість. Потім вона переросла в уважність: він сидів і слухав Христа. Це слухання дало плоди: навернувся до добра. Таке навернення можемо назвати кардинальним, бо стосувалось не тільки майбутнього(мовляв більше так не буду робити), але ще й минулого(виправити помилки). Приходить на думку цікава мудрість: помилку, яку ще можливо виправити, чи можна назвати остаточною помилкою?
Йдучи за цією логікою, можемо сказати: грішник, який робить все можливе, щоб змінити своє життя, не є остаточним грішником.
Отож запам’ятаймо ці прості слова: постійно шукати – цікавитись – слухати – прийняти – зробити зміну.

Переглядів було:647

Ключові слова до цього допису: ,

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.