Хай Бог тебе благословить

Перші кроки нелегкі … як прекрасно, коли є хтось поруч

Розділ: Цікаві історії. Написав о.Віталій ~ Лютий 13, 2008. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

тато доняМаленька дівчинка починала робити свої перші кроки у житті. Батько сидів поруч і спостерігав. Його обличчя сяяло великою радістю. Натомість дитя час від часу схлипувало від болю падінь, але вперто знову піднімалось і робило чергову спробу. Падіння повторювались і сльози лились. Батькове обличчя не змінювалось. Воно далі залишалось

 спокійним і радісним, лиш час від часу губи його шепотіли: «ще трошки, ще недовго».
Так і сталось. Не треба було довго чекати поки дівчина почне сміливо ходити і зробить рішучі кроки у житті.
Минув час. Батько похилився із літами і йому вже було важко зробити, навіть, крок.

Одного дня красуня стояла поруч свого наставника життя і серце її шепотіло: «ще трошки, ще недовго». Вона не хотіла прийняти цих слів, тому плакала…
Батькове обличчя далі залишалось спокійне і сяяло великою радістю.

Перші кроки у нашому житті давались завжди важко. На щастя деколи були ті, котрі нас підтримували. Не завжди ми до кінця розуміли їхню поведінку. Коли їх втрачали, тоді починали усвідомлювати їхню цінність у нашому житті.

Хай Бог благословить наших батьків земських та духовних за їхню терпеливість і за той погляд сповнений радості і надії, котрий нам давав силу зробити наступну спробу, наступний крок.

Переглядів було:1117

Відгуків є 2

  1. оксана

    Дякую мамі і бабусі за те,що з дитинства відкривали мені Бога.Не все сприймала відразу. Дещо приходило з роками.Тепер сміюся з себе, коли пригадую, як бабця піднімала мене рано до церкви, а мені так хотілося спати.Та найбільше я злостилася,коли ми заходили до храму, а вона доти підштовхувала мене в плечі, доки я не опинялася з самого переду.Мені ж хотілося десь подрімати ще ззаді на лавочці. Не виходило.Тільки тепер,
    через багато років,я розумію цінність цих наук і не перестаю дякувати своїм рідним за ту основу,яку вони заклали мені.

  2. Ігор

    Дякую Богові, за своїх рідних, і дякую Йому за тих кого поставив на моєму шляху, за тих хто допоміг пізнати Його, пізнати Його як люблячого Отця…

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.