Група людей зайшла у храм. Цей храм є під охороною держави. У ньому знаходяться цінності, які притягують людей із цілого світу. Кожний, хто знаходиться у цьому місті, спішить, щоб бодай одним оком глянути на цю велич, дивлячись на яку, аж дух захоплює.

Входиш в середину і зупиняєшся … Любуєшся. За якусь мить відчуваєш як біля тебе інші люди роблять теж саме. Дивно. Мертве полотно, камінь, фарба мають магічну дію. Зворушують у душі досі незнані, а може і забуті, почуття величі та грандіозності. Ноги тримаються землі, а душа стремить до висот. Ох…як красиво!
Коли поступово “спускаєшся до низу” фантазуєш у своїх думах: “А чому ця краса знаходиться у храмі, а не в музеї? Або ще дивніше: чому митець це чудо мистецтва витворив на релігійну тематику? Що у не було у нього іншого сюжету?”

Провідник пояснює, немов читаючи мої таємні думки: “Все це витворено для Бога. Знаходить у Божому храмі. Наповнений Божественним натхненням митець вилив свої почуття у матеріальних речах. Найбільша цінність у цих творах є в тому, що у них втілене духовне пережиття Божої присутності, діалог між Богом і людиною. Митець старався передати це у кольорах. І залишив нам, щоб, дивлячись на це “чудо єднання Божественного і людського”, і ми змогли пережити духовне піднесення.

Тепер розумієш, що саме бракувало тобі на вершині цього піднесення тоді, коли захопило дух. Бракувало молитви. Молишся. Відчуваєш, що храм твоєї душі наповнюється кольорами і на ньому теж вимальовується твір. Цей твій можна назвати: “Єднання Божественного і людського”.

Виходиш з храму і тепер ще більше переконуєшся, що вартувало проїхати таку велику відстань, щоб пережити цю красу і стати свідком єднання Божественного і людського.

Насправді є багато таких місць, де відбувається – це єднання. Але це вже залежить від тебе, бо в мить піднесення твоєї душі до висот величного лише ти зможеш скерувати свою душу до Божественного.

Тоді, коли ти чуєш гарний церковний спів,

коли ти бачиш прекрасні розписи у храмі,

коли зачаровуєшся у звуках мелодії,

коли, відчуваєш приємний запах кадила,

коли ти захоплюєшся постаттю священика і його служінням,

ось, саме тоді потрібно пам’ятати, що все це зроблено задля Бога.

Саме тоді потрібно зробити те, що кожен з цих митців робив, коли душа виливала красу в кольорах, орнаментах, жестах.

Саме тоді потрібно з’єднатися почуттями із цією красою, яка ніжно торкнеться твоєї душі та духовно піднесе тебе до вершини неба, …

Алилуя! Хвала Тобі, Всевишній!