Хай Бог тебе благословить

Любов не полонить, вона завжди залишає можливість вибору

Розділ: Притчі на Біблійні теми. Написав о.Віталій ~ Лютий 11, 2010. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Одного разу мале ягня побачило діру у загорожі, через яку могло пролізти тільки воно. Не довго думаючи, вистрибнуло і опинилося на волі. Радості не було меж: ягня підстрибувало, співало, глибоко вдихало повітря, вказуючи, що вдихає свободу.  “Яке гарне відчуття бути вільним!” – так сказавши, воно побігло у незнаний край і зникло у далині.

Поволі день схилявся до заходу, наставала темрява, приходила ніч і глибока темінь, нічого не було видно. У цій темряві воно на нещастя заплуталось у тернині і після багатьох намагань не змогло визволитись. Враз із цим прийшло почуття страху і потреба опіки. В одну мить, десь зовсім недалеко, ягня відчуло якесь гарчання і важкий, лякаючий подих. Промінь світла, що відходило від місяця, стрімко прорізав цю темряву і вже стало видно якусь постать із страшними обрисами, зеленими очима і виблискуючими зубами.
“Небезпека!” – усвідомило ягнятко і почало намагатись утікати що було сил, але все намарно. Воно здійняло крик помочі і благало про допомогу. Небезпека насувалась все ближче і ближче. Прийшла думка про кінець свободи, більше того, вже наблизився кінець життю.

На превеликий подив “небезпека” враз відступила, а натомість ягня відчуло чиїсь міцні, але ніжні руки, що взяли і пригорнули міцно до теплих грудей. Це був пастир, його кликали “Добрим Пастирем”. Він нічого не питав, не домагався пояснень, не сварив, лише міцно притиснув до грудей, передаючи тепло, враз із ним також почуття безпеки і спокою.

Незабаром були в дома. Пастир положив спляче, втомлене ягня у стайні, а сам далі сів біля вогню на сторожі.

Наступного ранку усі просили, щоб Добрий Пастир залатав дірку у загорожі, але на превеликий подив усіх він цього не зробив.

Багато потім наближувалось до діри, багато заглядало крізь діру, щоб побачити щось інше, а може вдихнути іншого повітря? Ягня дивилось на них і не відповідало нічого, от лишень час від часу дивилось на свого Доброго пастиря, бажаючи переконатися, що воно біля нього.
Незабаром вони всі вийдуть із кошари і будуть поза огорожею, будуть на свободі. Та все ж будуть почуватися у безпеці, дивлячись час від часу за пастирем і переконуючись, що є близько нього.

Любов не полонить – вона завжди залишає можливість вибору. А якщо і ставить якусь загорожу, то для того, щоб вберегти і захоронити від небезпеки.

Переглядів було:1117

Відгуків є 3

  1. Gorobchuk

    Щиро дякую Богу, що Він вчасно приходить, щоб звільнити, врятувати мене. Я насправді так часто відчуваю себе такою, потребуючою допомоги, овечкою. Тепер розумію, що найбільше в своєму житті потребую лише Його, мого Доброго Пастиря, який дає тепло, спокій та безпеку, забираючи страх.

  2. sofia

    Бог даровал людям свободу. И опыт приобретенный в ” свободе”, обогащает нас. Если мы боимся идти вперед, боимся делать ошибки, боимся взять на себя ответсвенность за свои собственные решения, тогда мало чему мы можем научиться. “Свобода” каждым из нас понимается по-своему. Одни пытаются вырваться на свободу от порабощения и ига, другие – для проявления себя как личности, особенно тогда, когда они были под прессом других людей. И свобода выбора есть самое большое, что нам дал Бог. Главное в этой “свободе” не потерять голову или пастыря.

  3. Ksenjal

    Одного разу розважала над притчею про загублену вівцю, і думала, що Ісус справді є добрим Пастирем. Якщо б я була пастухом, а вівця кудись пропала, то після довгих пошуків я ніколи б її не взяла на руки, сказала їй все, що про неї думаю:( і погнала чим швидше додому! а Ісус не такий, Він радіє і бажає розділити свою радість з іншими..
    … одгого дня Бог мені це відкрив: лише Любов може радіти, лише Любов, а не сухе виконання обов”язку пастуха.
    Господь – мій Пастир…(пс.23)

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.