Хай Бог тебе благословить

Кинути камінь свого життя у воду бурхливу

Розділ: Цікаві історії. Написав о.Віталій ~ Березень 5, 2008. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Річка і камінь Учитель нахилився і взяв брудний камінець, що лежав при гірській стежці. Коли мені показав його, то першим, що кинулось в очі – це був бруд. Я відразу почав думати як мені оправдатися, щоб часом не взяти цей камінь і не забруднити рук у випадку, коли мені його запропонують. Але мудрець мені його не запропонував. Натомісь запросив взяти собі інший, який би мені був більше до вподоби. Я взяв камінчик, що був набагато чистішим. Коли я підвів очі, то побачив, ,що учитель нахилився над гірською річкою і пильно вдивлявся в неї. Підійшов і я. Почав дивитись.

– Що бачиш? – запитав Він.
– Бурління води…
– Камінці бачиш? На дні.
– Так, бачу
– Які вони? – далі атакував запитаннями мудрець
– Гладкі і чисті.
– Отож-бо …. гладкі і чисті. У бурхливій воді камінці завжди чисті і з часом стають дійсно гладкими. А тепер глянь праворуч і придивись уважно до води, що є „стоячою”.
Для мене це було справжнім відкриттям. У „стоячій” воді все дно було дуже брудним і було важко розпізнати камінь від каменя.
-Там де є постійних рух, там завжди проходять зміни, які очищують і роблять більш гладкими.
Ми обоє стояли і далі продовжували дивитись у воду.
– Ну, що? Куди ти хочеш кинути свій камінь? У яку воду?
Сказавши це, акуратно поклав свій брудний камінь у середину бурхливого потоку. Вода замунтіла відразу, але за якусь мить знову стала чистою. Лише час від часу щось відставало від камінця і течія цей бруд несла десь вниз. Я послідував його прикладу.
Повертаючись додому, ми знову зупинились біля тієї ж річки і нахились над нашими камінцями. Вони були чисті.

Коли приходимо до Церкви і активно вливаємось у життя церковної спільноти, у духовне життя, то немов занурюємось у річку Божої благодаті. Так і очищуємось. Коли потрапляємо у середовище, де мало змін, ризикуємо покритись ще більшим брудом….

Переглядів було:1048

Відгуків є 3

  1. люба

    Життя у спільноті змінює людей.Це є школа любові, вчить жити через терпіння, гартує дух, дає можливість відкрити приховані таланти. Це є мій досвід,тому ним ділюся. Молюся за такі організації…

  2. s.Myroslava

    Очищення завжди болюче. Але коли дивитися лише на біль можна назавжди залишитись як цей брудний камінь, який ніхто не захоче взяти в руки. Та коли бодай раз пережити те що відчуває серце після болю очищення, а це є світло в душі, радість, яка є наслідком внутрішньої переміни та зустрічі з Тим, хто лікує цей біль, то прагнення очищення щораз більше зростає. Я це пережила, і не раз. Відваги. с. Мирослава

  3. Уляна

    Є діти, які зачатті, народжуються та живуть у Божій благодатті. Є діти, які зачаті у грісі, народжуються та живуть у грісі та накопичують гріх.
    Є люди, котрі накопичують радість; є люди, котрі накопичують гріх. Є й інші, котрі, покаявшись, змінюють своє життя та світогляд. Тепер вони прямують до Бога…у вічність. Вони, ці люди, прагнуть встати з гріха та змінюють свій світогляд, їм важко йти, бо народилися, виховувалися та вчилися у різних людей, часто і таких, яких не варто брати за приклад. Їм важко, бо мають пере собою різні приклади; їм важко, бо серце ще не забуло зло, яким жило. Але, дякую, Богу за приклад добрих людей ,котрі нагадують мені про Твою любов.
    Слід пам’ятати, що навернення – це процес, часто затяжний у часі та болючий. Та впав, то вставай і йди далі. Йди і вдивляйся у Христа, Христа розп’ятого: Він падав і одразу вставав; Він страждав, але радів з цього, бо ніс на Собі, як і мене, так і тебе та цілий люд свій. Бо ми – Христові.
    Йди, і вдивляйся у Христа, коли не знаєш куди йти і як.

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.