Хай Бог тебе благословить

Пасха – це відповісти Богу на запитання: що ти бажаєш? І будуть зміни

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Квітень 24, 2010. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Із  подією про паралітика, сидячого біля купелі «Витесда», ми немов віддаляємося від самої події воскресіння. Хоча наголошувалось раніше, що про воскресіння ми будемо згадувати кожної неділі і цілий церковний рік.
Каже   апостол  Павло  у першому посланні до  Кор. 15, 14 “Якщо  Христос  не  воскрес, то  й  проповідь  наша  марна,  марна  і  віра ваша”. Отож всі події, про які ми будемо читати та роздумувати, нехай вони будуть у світлі воскресіння нашого Спасителя – це означає, що воскресіння як і страждання, смерть та все життя Ісуса, було задля нашого спасіння через віру в Бога.
Християнин, читаючи про чуда зроблені Христом, не дивується лише із факту незвичного діла. Християнин найперше шукає зміст, думку в цьому чуді: Чому воно сталось, що Христос хотів відкрити тій особі, а також нам? Як хотів скріпити нашу віру?
Чи ти бажаєш  … ?

В часі неділі «Про мироносиць» ми наголошували на тому, що для декого необхідна особиста зустріч із Христом, щоб скріпити свою віру. Вартує зауважити, що кожна зустріч із Христом приносить зміни. Передовсім зміни духовні, які у свою чергу впливають на зміни матеріальні, фізичні.
Нездужати 38 років, бути близько джерела зцілення і що? ніяких змін?
Учитель з Назарету немов провокує його: “Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшись, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»”
Недужий дає відповідь, яка пояснює причину того: «Не маю нікого, пане, – одрікає йому недужий .. » Це пояснення чи просте оправдання? Відчувається відчай, безнадія, що привели до того, можливо той вже і звик бути в такому стані.
Надіятися тільки на інших, чекати помочі лише зі сторони, та ще й постійно шукати різні оправдання – то це може не тільки затягнути хворобу, але ще й довести до духовної смерті!
Людей, котрі зустріли Христа можна пізнати відразу
“Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити.”
Зустріч із Христом приносить зміни, які проявляються у послусі до Спасителя. Він каже – ми віримо та виконуємо.
Є багато тих, котрі нам кажуть, що робити і як діяти в житті. Що робити, якщо змін не немає? Чекати і далі сподіватися, що щось само зробиться? Скільки часу? 38 років?
Щось подібно до тих, котрі все і всіх узагальнюють під один шаблон, думаючи, що це немов від них залежить доля людини. Найгірше – це те, що їх легко слухати і робити так, як вони цього хочуть. А зміни не стаються в житті людині.
Недужий провірив і зробив свій вибір.
Ожив духовно у своєму бажанні і потім Господь довершив чудом.
«Оце ти видужав, – тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.»
Не знаємо чому Ісус це сказав йому у храмі. Але слова ці дуже зворушують. Повіривши в Христа, не можна вертатися до попереднього способу життя! Це початок, який має завершитися у Божому Царстві, у вічності.
Христос каже і до кожного з нас: “Ходи!” зрушся з місця, яке тобі не приносить спасіння, віднови своє бажання і  живи здоровим.

Ів: 5:1-16

Переглядів було:1117

Ключові слова до цього допису:

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.