Хай Бог тебе благословить

Хресне дерево залишилось деревом, а що ж тоді змінилось?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Березень 29, 2008. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

хрестХрестопоклінна неділя

Кожного Великого посту ми зустрічаємо хрестопоклiнну неділю. Її чекаємо із надією на допомогу у цій 40-каденній дорозі.
Трохи дивно… У нашому житті вислів «зустріти хрест» не завжди сприймається добре. Побажання «мати хрест у житті» прирівнюється до прокляття. Це ще раз показує як ментальність цього світу різниться від духа Божого.
У цю неділю ми не тільки зустрічаємо хрест, але ще й віддаємо йому честь. Його величаємо, його цілуємо. Як би римляни того часу побачили нас, то дивувались би. Бо саме хрест вважався прокляттям для людини.
Бог освятив це знаряддя смерті і підніс його гідності животворного дерева. Там, де приходить Бог, там починається життя. Тому, для нас хрест має бути благословенням, джерелом наших сил, нашого духовного життя.
Дерево залишилось деревом
Зміна сталась в тому, що це дерево символізувало. Символізувало ганьбу і позор, приниження і важку смерть. Кожен, хто дивився на хрест, мав мати страх, щоб йому не попасти на це місце муки. Хресна смерть вважалась найжорстокішою смертю.
Ісус прийняв цю найжорстокішу смерть і перемінив відношення до терпіння. Більше того, Ісус каже: “Хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене не достойний” (Мт. 10.38).
І ось ми уже в середині Великого часу очищення. Стоїмо і дивимось на хрест. Перед нами стоїть цей самий вибір: взяти і піти за Христом, або ж залишитись спостерігачем.
Повинні пам’ятати, що кожен, хто хоче наслідувати Христа, має, найперше, зректись самого себе. “Коли хто хоче йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та йде вслід за Мною” (Мт. 16.24).
Зрозуміти Бога, можна тільки чистим серцем. Очищення серця, найперше, починається від зречення самого себе. Від зречення своїх переконань і принципів, від основ і принципів свого життя.
Цим зреченням Христос не заперечує всі наші цінності. Він лише запрошує перевірити їх і доповнити Євангельським Духом.
Після навернення наші терпіння та труднощі, як і хрест, можуть залишитися на зовні тими ж самими, але відношення до них зміниться.
Піст – це пора нашої зміни
Знаємо багато святих, котрі робили чуда і уздоровлювали молитвою людей. Самі ж терпіли, мучились від хворіб, постійно несли хрест свого життя. Дехто із них свідчив: «Христос не прийшов, щоб зробити наше життя безтурботним. Він прийшов, щоб у наших турботах показати свою присутність. Ми не самі.»
У цей піст ми добровільно наклали на себе деякі труднощі і турботи. Це відмова від їжі, паломництво та інші духовні науки. Це також турбота про ближніх та інші діла милосердя. До цього можемо віднести все добро, що порушило нашу безтурботність і створило нам незручності.хрест у сяйві
Висновок простий. У нашому житті, ким би не були, зустрічають незручності. У час Посту ми добровільно хочемо взяти на себе ці незручності і це робимо не заради нашого власного самозадоволення чи геройства. Це робимо з подяки. Благодаримо Христа за відкуплення.
Існує звичай на хрестопоклінну неділю підходити до хресного дерева, вклонятися йому і цілувати його. Це символізує наші глибокі почуття вдячності Богу за цей жест Любові виявлений на хресті. Коли цього разу будемо підходити до нього, то дивлячись на хрест, побачмо власні незручності. І так як ми будемо цілувати і благодарити Бога за той Хрест спасіння, то так цілуймо і обнімаймо хрест нашого життя, який теж має принести нам спасіння.

Переглядів було:1468

Ключові слова до цього допису: ,

1 відгук

  1. o.mikael

    Піст – це зустріч з Христом на Голгофі…

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.