“Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство. Іще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство.”
Словом “бідний” ми називаємо тих, котрі не мають нічого, або мають дуже мало. До категорії тих людей зачисляємо також тих, котрі щось втратили: “Бідна людина, бо втратила здоров’я”, “Біднятко, бо втратив рідну людину”. Бідний, бо перебуває в якійсь біді.
Багатий – це той, хто має багато. Щоб бути ним, не обов’язково посідати багато матеріального добра, можна мати багато чого іншого, що може піднести до такого статусу. Це можуть бути: знайомства, таланти, різні справи, обов’язки, проблеми, клопоти та інш.
Багатство і бідність – це відносні між собою речі
У цьому світі існують багаті, бо є ті, котрі мають менше і їх називаємо бідними. Факт: людина використовує збагачення для особистих цілей і помножує свої достатки зарахунок інших, цим самим роблячи із себе багатого, інший займає місце бідного.
І хоч одне без другого не може існувати, але відстань між цими двома була і мабуть буде завжди у цьому суспільстві.
Як одні, так і другі не завжди раді тим, ким вони є. Бідні часто заздрять багатим, а багаті мріють позбутися того всього, що обтяжує їхнє життя і робить неспокійним.
Парадокс: хтось мріє про багатство, щоб себе забезпечити і мати спокій, але коли досягає цілі, то з’являється інша трудність: втримати це багатство. Так цей ланцюг проблем продовжується.
У всьому тому багатство залишається трудністю для того, щоб увійти до Царства Божого.
Оповідають, що в часі Ісуса вислів “вушко голки” вживали на означення дуже вузького проходу, який відкривали лише в ночі. У ці ворота могла пройти лише одна зігнута людина. Ці ворота служили для тих, хто вночі прийшов до міста, щоб схоронитися за його мурами. Це було справжнє спасіння для торговців, але і водночас проблема. Верблюди із великим вантажем не могли пройти. Потрібно було все скинути і пропихати на колінах. Тварина із великим зусиллям пролазила.
Тому, хто мав мало і було легко пройти, для інших – це був справжній клопіт. Не раз через багатства, хтось і був вбитий чи покривджений.
Тому хочеш цього чи не хочеш, багатство дає якесь забезпечення, але не вирішує всіх проблем, часто створює нові. А клопоти про його збереження чи використання, можуть так закрутити голову, що місця для духовного буде дуже мало.
Хтось сказав: якщо зло тебе не може звести, то дає тобі багато справ. Бути багатим на справи, зайнятим – це справжня “ловушка” для так званих “багатих серцем”.
Зректись всього сказано не до всіх, чому?
Заклик втратити все, стати вільним і звести себе на грань бідності був не до всіх. Це і не реально, щоб всі були бідними у цьому суспільстві, в цьому матеріальному світі із його сучасними цінностями.
А врешті, де є гарант того, що після втрати всього не буде нарікання, шкодування за втраченим? Щоб часом це не стало причиною зневіри чи божевілля?
Багато релігійних фанатиків втративши все, втратили і Бога, зробивши Його винним у їхньому хибному розумінні Євангельських поучень.
Христос лише деяким пропонував дорогу цілковитого зречення від земських дібр. Сьогодні їх ми називаємо монахами, пустельниками, скитальниками.

Щоб потрапити в Царство Боже потрібно бути не багатим, ні бідним, а яким же тоді?
Убогість – це правдивий шлях до Божого царства. Блаженніший Любомир Гузар каже: “убогий – це той, хто у-Бога. Убога людина, насправді, може мати величезні багатства. Наприклад, Божий дар – талант, який можна використовувати на благо ближніх. Ми з вами знаємо, що на світі є величезна кількість людей, які ніколи не будуть багатими, щоб вони не робили. Але вони завжди залишаються з Богом. ”
Убогим бути можна і з великим капіталом, і з без жодного майна. Убогий він не має надмірного інтересу до земських благ, тому їх приймає з вдячністю тоді, коли дають йому і не робить надмірних проблем, коли потрібно позбутися.
Перебувати в Бозі – це шлях до Божого царства для тих, хто хоче залишити все, щоб піти за Ісусом. Найважче залишити все, починаючи із свого серця – не мати прив’язання і залежності.
Навіть, коли всі тобі кажуть – це все твоє, а ти твоєму серці кажеш: “це Боже”.

Що бажаємо іншим і що хочемо самі?
Не раз були свідками, коли чули різні побажання, тости та слова підтримки. І коли чули слова про багатство, мабуть зауважували на лицях багатьох радість. Бажаємо і ми також того, що чекають від нас, або у що ми віруємо. Ісус сказав про те, що багатому важко увійти в Царство Боже. Таким чином, коли бажаємо багатства, то бажаємо, щоб шлях до Божого Царства був нелегким. А це вже виглядає не побажання, а радше прокляття(вибачте за різкість).
А ще: якщо ви дійсно повірили у слова про убогість, то думаю, що вам буде радісно побажати “Убогості” своїм дітям та друзям. Чи не так? А може будете мати страх від того, що на вас скоса подивляться і навіть образяться?
Ось така є правда про нас самих, про сучасних християн. Це ще раз свідчить про те, як ми поступово відходимо від істин, які нас мають вести до Царства Божого.

Хто ти: багатий, бідний чи убогий?
Не хочеться осуджувати багатство, чи дорікати за бідність. Бо одне чи інше у цьому світі не знаю чи зможемо знищити…. а от стати УБОГИМ, бо їх є Царство Небесне (заповіді блаженств), це необхідна умова для нас, тих, котрі прагнуть бути у Царстві Божому?

Бажаю нам всім убогості …