Хай Бог тебе благословить

Христос на Таворській молитві відкриває себе перед учнями і вчить перебувати із святими, і чути голос Бога

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Серпень 19, 2010. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

“Обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло” (Мт. 17, 2).
Згідно передання саме на горі Тавор Христос об’явив Свою Божественну Природу, яка на очах у трьох Апостолів цілком переобразила Його людську природу.
Подія переображення вплинула не тільки на Людську природу Богочоловіка, але на все довколишнє, а це були: природа, апостоли. Опромінилось все.
Христос йшов молитися на самоті, але цього разу зробив виняток
Цього разу порушує свій звичай і бере із собою трьох апостолів. І в часі молитви єднається у видимий спосіб із пророками, а пізніше і апостоли стають безпосередніми учасниками цієї незвичної молитви і ще пізніше почують голос: “Цей є Син Мій возлюблений, що в Ньому моє благовоління; Його слухайте”.
Ця дивна подія була лише цього разу? А може так ставалось кожного разу, коли Син Божий відходив на самоту, коли віддалявся, щоб молитися цілу ніч? Цього ми вже сказати не можемо. Можемо знати лише те, що було відкрито апостолам і чого вони стали свідками. Але виключити цього також було би нелогічно.
Учитель молитви вчить молитися
Багато з того, що ми вміємо, було передано нам, нас навчено, нам показано. Тих, хто передає нам знання, ми називаємо по-особливому – Учитель.  Цей титул не дають кожному, лише тому, хто ділиться із знаннями та досвідом.
Христа часто називали “Учитель”. Учитель з Назарету любив вчити. Про це свідчить велика чисельність Його проповідей, педагогічний метод і час, який виділяв на поучення.
Його поради стосувалися як суспільного життя, так і духовного. І друге мабуть було важче передати ніж перше. Адже потрібно було ділитись із інтимним, внутрішнім, невидимим. Вчити молитись і переживати присутність Бога – це не легке завдання.
На горі Тавор був справжній духовний досвід єднання із святими та із Богом
Часто молитву ми називаємо “розмова із Богом”. У події переображення було згадано про розмову Ісуса із святими: Мойсеєм та Іллею. Дивно, що читаючи про цю подію, дехто не зауважує це молитовне єднання між Христом і Святими, і тому заперечує молитву до Святих, тобто спілкування із Ними.
Ще не всім і не завжди дано бачити духовне єднання в часі молитовного піднесення, але це не означає, що цього не потрібно робити чи комусь забороняти.
Христос, Богочоловік це робив і це відкрив апостолам саме на Товорській горі, де приховане через апостолів відкрилось також і нам.

Участь у духовному єднанні передає живе відчуття присутності Бога
Не дивно, що Петро не втримав у собі захоплення: “Добре нам тут бути”. Апостоли стали лише свідками цього духовного єднання і це справило велике враження на них. Подібне ми можемо переживати, коли присутні на святому місці, у храмі, в часі Богослуження чи приватної молитви. Це духовне піднесення є дарунком від Бога, підтримкою у духовній боротьбі та прообразом Небесного щастя. Ми, подібно до апостолів, бажали би бути у такому стані цілу вічність. І це станеться. А чому ні?

Надходив час, коли все мало звершитися
Об’явивши свою славу і показавши єдність із Небом, Христос готував учнів до “уроку довіри”, де згодження із волею Отця буде в основі сповнення Місії Божого Сина.
Дехто припускає, що переображення сталось за 40 днів до страсних подій. Саме в той нелегкий час ті ж самі апостоли стануть свідками іншої молитви, не такої привабливої. На молитві страстей якій можна і заснути… але саме та молитва була вирішальною у Ділі Відкуплення.
Учитель вчив всього: перебувати у славі зносити приниження.
Перебувати в молитві до Отця і в єдності із святими.

Пригадуються слова про спільну молитву: “Де двоє чи троє в моє ім’я , там я є Серед них”. В часі нашої молитви можемо і ми пережити на собі переображення, де станеться переміна твого серця. Де в середині твоєї душі буде відчуття присутності того, котрий тебе ніколи не покинув, але присутність якого ти можеш відчути у дуже виразний спосіб тоді, коли будемо потребувати підтримки чи простого відчуття, що ти не сам на цій землі, а може ще, щоб відновити мрію про вічне блаженство у Божому Царстві святих.

Переглядів було:1029

Ключові слова до цього допису:

1 відгук

  1. sofia

    Читая статьи, которые пишет для нас о. Виталий, учусь воспринимать так,как если бы завтра пошла на урок с подготовленным домашним заданием. ” Христос готував учнів до” уроку довіри”.умеем ли мы доверять друг другу? Умеем ли мы быть открытыми сердцем? Мы боимся доверять, мы боимся поделиться своей радостью, потомучто вдруг нам позавидуют, а может нас обманут?. В нас сидит огромный комплекс неполноценности – “общественного мнения”. Что бы мы не делали, впервую очередь ориентируемся на людей, на их мнение. А как мы любим поучать друг друга: “что это ты сегодня так вырядилась?” или ” зачем тебе деньги тратить на экскурсии, ты же зарабатывать приехала сюда, а не деньгами разбрасывать!” Таких примеров можно привести достаточно. Порой мы бываем беззащитны и не знаем к кому обратиться за советом. На кого положиться. Мы впадаем в депрессии и болеем. Ищем помощи у близких и родных , и лишь немногие из нас , доверяются Богу. Что такое довериться Богу?. Это значит положиться на него всем своим сердцем и всем своим разумом. Нужно забыть о своих возможностях человеческих, потому что мы слабы перед Богом. То , что может Бог, не под силу нам, людям. Ни нашим человеческим сознанием, ни нашей физической силой. Принимая Бога, доверяя ему, мы всецело возлагаем на Него все свои трудности и всю свою немощь. Мы становимся покорными и добрыми. В наше сердце вселяется Святой Дух и умиряет нас. Спокойствие и радость живут в нашем сердце. ” На все Божья воля”. “Пусть будет, так, как хочет Бог”, вот те слова, которые должны жить в нашем сознании. Думать о Боге, жить в Боге и есть довериться Богу. Тогда и трудности мы будем принимать спокойнее, не будем кидаться в крайности и роптать на кого-то. Я и Бог – это должно стать как кредо в нашей жизни. И любое испытание посланное нам свыше, надо принимать, как урок, к нему надо готовиться зараннее, и выйти с “отличной ” отметкой, помня, что все, что мы делаем здесь на земле, мы делаем не для людей, а для Бога!.Ведь суть нашей жизни заключается в том, чтобы подготовить себя к смерти, успеть исповедаться и причаститься, попращаться с родными, а главное, подготовить себя ко встрече со Вседержителем и отчитаться перед ним за все свои дела земные. От Него мы ничего не утаим. Ни слабость, ни зависть , ни гордость, ни трусость, ни хитрость и многое другое, от чего нам, желательно, сейчас , пока не поздно, лучше, избавиться. С любовью ко всем вам.

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.