Заробітчанка працювала в сім’ї заможних людей. Вони були дуже обдаровані люди, користувалися великим авторитетом у суспільстві, займали високі посади на роботі, були весь час дуже зайняті. Саме тому їм потрібна була прислужниця, котра могла би робити всю домашню роботу. Їй за це гарно оплачували і вона була задоволена, незважаючи на те, що мала вищу освіту і в дома працювала вчителькою.
Одного  вечора вона випадково була присутня при розмові, коли син зізнався батькам, що має труднощі із навчанням. У престижній школі вчителька не змогла пояснити йому дещо з математики, а скоро буде іспит. Син просив батьків, щоб йому пояснили вони. Та на жаль, так склались обставини цього вечора, що тато і мама ніяк не змогли уділити часу, бо потрібно було готуватися до важливої події, що мала відбутися саме наступного дня. Батьки вибачилися, а син сумно ввійшов до своєї кімнати, тримаючи у руках незрозумілу книжку.
За кілька хвилин після вечері, коли у хаті настала тиша, хтось постукав у кімнату до малого господаря дому. Це була прислужниця.
– Я в минулому була вчителька математики – сказала вона ламаною мовою юнака – і хоч добре не вмію розмовляти на твоїй мові, але цифри у наших мовах пишуться однаково, то може спробуємо разом подивитися на ті формули?
Юнак лише здивовано кивнув головою на знак згоди.

Той вечір став незабутім вечором не тільки для того учня, який наступного дня отримав похвалу від шкільної вчительки, але також і для жінки. Справа в тому, що після “домашнього заняття”, коли вона виходила з кімнати, хлопчина сказав: “Дякую, вчителько!” Жінка обернулась і сказала: “Це я тобі маю дякувати за те, що ти мені пригадав, хто я є”

Кожного разу, коли змінюєш місце перебування, місце праці, спеціальність і все інше, є те, що ти не можеш викреслити із свого життя – це те, що є твоєю природою, суттю, неповторністю, життям. Це ти не можеш викреслити з твого життя. Бо, якщо так станеться, то ти знищиш себе і не будеш більше себе поважати, любити, жити в щасті із собою.

Християнин покликаний любити так, як Христос полюбив його – це є суть життя християнина, це те, що творить його неповторним.

Коли тебе хтось просить про допомогу, це означає, що Бог хоче пригадати тобі про твоє покликання, щоб ти не забувся, хто ти є!
Саме тому, дехто дякує тій людині, якій вдалось помогти, бо таким чином одночасно вдалось відновити своє покликання!

Христос нас любить! Він також просить, щоб цю любов ми показали іншим!