Самарянка – проста жінка, яка має непросте життя. З розмови розуміємо, що жінка не є задоволена із життя. Все у її житті відбувається, але без радості. Вона знає закони і зберігає їх, але путається у розумінні цих законів. Має у своєму житті щось, але в дійсності його не має. Ісус у розмові із нею показує наскільки вона запуталась у своєму житті.
Можемо зауважити цікаву річ. Вона приходить до джерела, щоб набрати води, а Ісус (як ми кажемо) виводить її на чисту воду. Ісус прояснює їй життя.
Не дивно, що вона, пізнавши правду про себе, повірила в Христа і кинула глечик, побігши звістити іншим про Нього.
«Пізнайте правду і вона вас визволить»
Можемо сумніватися в багатьох речах, але сумнівів немає в тому, що сумніви нас дуже мучать. Неясність нам створює справжній дискомфорт. Тому ми з усіх сил бажаємо пізнати незнане, розвіяти сумніви, де є неясність. Коли віднаходимо відповідь, віднаходимо разом із нею спокій, свободу. Деколи, навіть, кажемо: «та думка, нас вже не мучить», чи «нас вже не пригнічує».
Де шукаємо правду про себе?
Хто скаже нам правду про нас? Хто відкриє нам очі на наше життя?
Таких кандидатів є багато. Але чи всі вони правдиві «правдомовці»? Людина говорить по-людськи і людськими мірками. Саме тому, коли людина говорить свою думку про нас, то потрібно усвідомити, що вона говорить свою думку. Говорить ту думку, яка при певних обставинах виникла у неї. Але чи вона є повністю правдива, щоб дати нам справжню оцінку? Люди міняються і також міняються думки. І тепер що? Хіба правда може бути відносною? Саме тому, Ісус наголошує, щоб ми не шукали слави у людей, не старалися їм уподобитися. Славу потрібно шукати у Бога. Бог незмінний, Бог не міняє думку про людину, Божа любов до людини є постійною.
Христос говорить правду про нас, щоб нас визволити, а не осудити
Коли сповідаємось, коли пізнаємо свої гріхи, коли згадуємо за наше грішне життя – все це робимо, щоб звільнитися від грішного рабства, залежності до зла. Саме тому християнин радий від того, що Христос показує, освітлює темні сторони життя і готовий дати прощення за ці провини.
«Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям: «Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?»
Сьогодні Самарянка, проста жінка із непростим життям, отримала визволення від того, що її пригнічувало. Сьогодні вона і нас заохочує, щоб і ми прийшли і подивились.
Христос скаже нам правду про нас. Йому, найперше, потрібно довіряти. Чи не так?
“Byd6te doskonali jak otets naw doskonaluj” dlja vdoskonalennja sajty…
radzy vupravutu: 1.Не дивно, що вона, пізнавши правду про себе, повірила в Христа і кинула глечик, побігши звісти (tu) іншим про Нього.
2. «Пізнайте правду і вона вас визволить»
Можемо сумніватися в бать(gatjoh) ох речах
3. усіх сил бажає(mo) пізнати
4. Слабу(vy) потрібно шукати у Бога
Для Тараса. Уважаемый Тарас. Описки и орфографические ошибки не мешают понять смысла написанного. К сожалению, у отца Виталия нет секретаря и пишет он свои духовные раздумья глубокими ночами. Ему хочется с нами поделиться, а мы с нетерпением ждем от него все новых и новых роздумів, які до речі, нас притягують до нього і об”єднують нас, таких різних, між собою. Прошу у Бога благословення для всіх нас.
все виправив. Це ще раз підтверджує, що всі ми єдине Тіло і один без другого не можемо обійтися…. Спасибі за допомогу: Тарасу за те, що виправив помилки і Тетяні, що заступилась. Хай Бог вас всіх благословить.
Часто думки просто мучають, а ще кому присутне складне філосовське мислення (спочатку побачити, подумати, прицінити, зробити висновки та проаналізувати) і доки дійде до конкретних дій – уже виснажений. Цей полон особистих думок та “ради” інших втомлює та полонить, відбирає свобідний простір та особисту довірливу розмову з Христом: найкращим Другом та Спасителем. Направду, тільки Христос може відкрити правду про мене, не скривдивши ні на мить, ні на йоту. Його “праця” така ніжна та делікатна, що інколи дивуюся.
Djakyjy Tetjani i Otsjy za blagoslovennja.