Блаженні …. Блаженні … Блаженні …. Блаженні …. Блаженні…. Блаженні …. Блаженні ….. Блаженні …..
Сьогодні разом із Христом ми наближуємось до “Гори Блаженств”
У четверту неділю Великого посту Свята Церква нам пригадує Блаженства(Мт 4:25-5:13), які були виголошені на горі перед народом, який хотів почути настанови Месії. Люди хотіли перемін, хотіли отримати дороговказ.
Народ був під пануванням чужинців, відчував себе забутим самим Богом і мріяв про визволення від важкого життя.
Хто з нас не мріє про легке і безтурботне життя? Щоб його мати, це щасливе життя, потрібні зміни. Але яких?
Як правило всі революції і перевороти, які підтримав народ були із благородними цілями: покращити життя людини. Якщо заглянемо у історію народів, де дуже часто відбувались кардинальні переміни, зміна влади, реформи, то побачимо, що ніхто не зміг бути ідеальним реформатором. Ставало краще, але не надовго. Тому скільки би не міняли зовнішні устрої, якщо не буде переміни із середини людини, то все залишиться у замкнутому колі нещастя. А врешті, чи знайдеться такий, котрий знищить всі наші земські труднощі, терпіння, хрести життя і перетворить це життя у райське? Хм … Зможе пообіцяти, як це роблять ряд сучасних лідерів особливо перед їхніми виборами, а от реалізувати? Зміни мають відбутися у серці людини і тоді зовнішній устрій буде лише підтримкою загального ладу.
Христос закликає нас не відкидати труднощі, а змінювати до них наше ставлення
Мабуть не всі прийняли заповіді блаженства, запропоновані Месією, котрий називав себе Сином Божим. Мабуть багато і розчарувались, думаючи, що Христос все змінить довкола них, а їхнього особистого не торкне. Мабуть і ми подібні до них, коли бажаємо, щоб усі, хто довкола нас змінився, а ми залишились би такими же.
Христос не закликав до зміни влади, устрою, закону і т.д. Все це Він бажав лише доповнити. А от, щодо зміни серця і особистого життя, він мав чітку позицію: Покайтеся! Тобто змініть своє мислення, змініть своє життя, змініть своє ставлення до всього.
“Блаженні ви…” .
Звертається Христос до убогих, до плачучих, до милосердних, до тихих, засмучених, чистих серцем, миротворців, переслідуваних, пригноблених … Каже і тобі?
Показує “відкинутим цього суспільства” іншу сторону життя. Тим, кому постійно навіювали: “коли ти маєш труднощі, то ти є проклятий і забутий Богом”, Христос каже до тебе: “Ти блаженний”
Каже до тебе: “Ти блаженний”! А ти віриш цьому?
Блаженства – це справжнє випробування віри для кожного християнина, що повірив Христу і пішов за ним, несучи свій хрест життя!
Згадуючи наше минуле і дивлячись н наше теперішнє життя, ми можемо зауважити, що багато людей дивились на нашу долю і давали свою оцінку, називаючи нас різними іменами, порівняннями. Мабуть кожен хотів якомога об’єктивніше оцінити нас і наше життя. Були і такі, які нам внушили те, у що ми наївно повірили і так зформували думку про себе і своє життя. Хочеться лише запитати: кому ми більше довірямо Богу чи людині? І взагалі, чи ми чуємо голос Бога, який також промовляє до нас?
У наших трудностях і болях, невигодах і випробуваннях Бог каже до нас: “Блаженний ти!”
Навіть, коли цілий світ буде тобі говорити, що ти нещасна і проклятий, бо маєш великі невигоди, то серед цього шуму є ще тихий голос, що лунає з гори Блаженств: “Ти щаслива! Радуйся і веселися!”
Якому голосу ми довіримось? Кого захочемо слухати і чиїм словам повіримо?
– Коли світ пропонує тобі реальне матеріальне задоволення, ціною гріха, чи будеш мати силу повірити Христу і прийняти невигоду, але ціною небесної нагороди?
– Коли з тебе будуть насміхатися через те, що не йдеш широкою дорогою, чи будеш мати віру далі продовжувати свої кроки і не звертати уваги на тих, кому живеться “краще”?
– Коли багато повстануть на тебе і для багатьох станеш ворогом тому, що не підтримуєш їхні грішні думоки то, чи усміхнешся у своєму серці і далі будеш довіряти Богу, відновлюючи єдність із Ним?
Отож ми блаженні чи стражденні? Це думаєш ти чи так говорять інші?
Кому повіриш сьогодні чи завтра?
У час, коли буде радість або смуток на серці …