Хай Бог тебе благословить

Шлях від смутку до великої радості – також твій шлях?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Травень 8, 2011. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

У неділю Мироносиць згадуємо про жінок, котрі залишились вірними Христові до самого кінця.
За Ним вони йшли, коли Він проповідував, і Йому вони услуговували, коли мав потребу. Біля Нього вони стояли і тоді, коли Він вмирав на хресті, підтримували у важкий час. Вони прийшли до гробу, бажаючи намастити миром Його стражденне тіло, немов в останній раз, щоб віддати останню пошану Йому. В усьому цьому можемо побачити постійну вірність.

Щоправда можемо зауважити, що в Євангелії не записано, щоб Христос докоряв жінкам за їхню малу віру. Мабуть це і є ознака правдивої Учениці Христа – вірність.
Жінка-Християнка завжди вірна Христові, навіть тоді, коли у всіх є панічний страх, глибокі сумніви, розчарування, вона далі залишається вірною.
Учениця Христа вірить не через розумові переконання, а через сердечні почуття. Любить, тому вірує.
Ми можемо прочитати багато книжок і, зрозумівши багато, можемо мати ще більше знаків запитання і сумнівів. Саме цим шляхом хтось хоче пізнати Бога, але насправді цю дорогу ускладнює і творить довшою.
Жінки мироносиці вибрали інший шлях віри – більше уваги присвятили слуханню та ділам милосердя. Ось, тому сумніви їх не мучили і вони не мали труднощів залишити смуток, а прийняти радість.
Від смутку до радості.
Кажуть, що легко зіпсувати настрій, а важко його повернути, бо легко від радості спуститися до смутку, а вже навпаки зійти на вершину радості – важче. Як смуток, так і радість не можуть бути разом в нашому серці. У серці є місце лише для одного.
Знаємо, що смуток приходить до нас від чогось недоброго, а правдива радість – це завжди дар Божий, що дається нам в нагороду за добро. Христос не хоче, щоб його учні перебували у смутку! Хоче, щоб ми були наповнені радістю. Він нам пропонує жити надією у майбутнє, жити в любові до свої ближніх, жити у глибокій довірі до Небесного Отця.
Людина, яка буде так жити, вона не втратить радості у житті. Але якщо і таке станеться, то не надовго, бо сам Христос прийде, щоб потішити і повернути втрачене.
***
Цього року ми святкуємо Неділю Мироносиць разом із Святом Материнства.
Хочу пригадати, що наші предки не знали жіночого дня 8 Березня. Тисячоліттями із року в рік у День жінок-мироносиць чоловіки вітали своїх дружин, брати — сестер, сини — матерів. Це свято нагадує нам про високе призначення жінки -християнки – бути свідком радості воскресіння, про великий дар бути матір’ю — милосердною і всепрощаючою, матір’ю духовною.
Хай Господь через вашу ніжність і теплість почуттів кожному пригадує, що він є бажаним і любленим на цій землі. Бережіть материнство! Якщо жінка перестане бути жінкою, матір’ю – то хто її замінить? Чомусь цей світ цього найбільше хоче, може тому все частіше кажуть, що кінець вже наблизився?
Тож зі святом, дорогі жінки, сестри, матері. Нехай ваше Благочестя засіяє серед нас і дивлячись на вас зуміли прийняти проповідь, що Христос воістину воскрес!

Переглядів було:1361

Ключові слова до цього допису: , ,

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.