У часи Ісуса було дуже поширеним переконання, що нещастя людини було наслідком її особистого гріха або якоїсь провини батьків. Саме так думали й учні Спасителя. Проте Господь спростовує неправильне переконання народу, зазначаючи: «Ані він не згрішив, ані батьки його, але щоб ділам Божим виявитись на ньому».
Ще кілька дні тому ми роздумували, що початком всіх хворіб є гріх, який прийшов через Адама і Єву. Є багато хворіб, які ми дійсно успадковуємо від наших предків, а також є такі, що маємо з нашої вини. У кожному випадку Ісус наголошує, що ціль хвороби не є страждання людини чи несення покарання, немов на каторзі. Кожна хвороба може вийти нам на спасіння і на виявлення Божої любові.
Саме хвороба нам показує нашу недосконалу природу і слабкість людського тіла, і саме у хворобі ми усвідомлюємо важливість віри в Бога і Його підтримки.
Бог у кожній хворобі готовий дати свою допомогу. Одним дає через позбавлення цієї хвороби, тобто зцілення чи видужання, іншим залишає її, але дає велику силу духа, щоб перенести цю болізнь. У кожному випадку всі отримують допомогу.
Бог зціляє і відкриває нам Істину
Ісус не проходить мимо того нещасного чоловіка, а зупиняється і, зробивши суміш землі та слини, помазує очі сліпця, чим повертає йому зір. Цей жест Ісуса скеровує нашу думку до розповіді про сотворення Богом людини за допомогою земного пороху, землі та душі, яку Сотворитель вдихнув у ніздрі Адама, як читаємо у книзі Буття. «Адам» означає «земля», а людське тіло складається з елементів землі. «Оздоровляючи людину, Ісус робить нове творіння.
Св. Василій Великий та інші Отці звертають увагу на те, що це не просто справа з чоловіком, якого очі не бачили. Підкреслюють, що це юнак народився без очей. Тобто Ісус приклав грязь на порожні місця, де мали б бути очі – і появилися очі, які досконало бачили!
Господь наш виявив цим, що Він – Той що створив людину з пороху землі.
Це нове сторіння бачить більше, як раніше
Разом з фізичним зором прийшов і зір духовний. Можемо подивляти як щиро й відважно свідчив колишній сліпець про своє уздоровлення тим, які ставили йому ворожі запититання про це чудо.
Чи кожне уздоровлення нам відкрило наші духовні очі?
Сьогодні подивімось у наше минуле і пригадаймо собі як ми перейшли час наших хворіб і як ми пережили наше видужання. Чи це вплинуло нате, що ми відкрили щось більшого у свому житі? Чи досвід хвороби дійсно нам послужив, щоб діла Божі виявились на нас?