Хай Бог тебе благословить

Слухати і послухати – це вияв нашої віри

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Липень 15, 2011. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри, у сьогоднішньому Євангелії Христос ставить у приклад чоловіка поганина, який виявив свою віру у Христа-Спасителя.
Дивлячись на його приклад, пригадаймо і свою віру.

Апостола Павло повчає: віра народжується із слухання.
Віра – це дар Божий. Дар, який потрібно отримати. Отримування цього дару можливе через слухання. Ми слухаємо розумом і слухаємо серцем. Дар віри опирається на знання, пізнання і зберігається у серці людини.

Слухати, сприймати, звертати увагу, цікавитися, не перечити, бути уважним – це слова, які допомагають нам почати шлях віри. На цьому шляху є той, хто говорить і той, хто слухає. Всі ми добре знаємо наскільки важливе слухання, сприймання. Бо це початок, від якого буде залежати те, що буде наступним.

Якщо добре не почуємо деталі з розмови, тоді як можемо продовжити її? А що ж говорити про повне розуміння розмови, коли щось було пропущено? Щось опустив з розмови і вже не знаєш всіх деталей, не знаєш як пов’язати одне із другим.

Не раз ми ображаємось на тих, хто нас не слухає, хто не уважний до всього, що йому говоримо. Деколи кажемо: “те, що не дочув, то сам придумав” і цим показуємо неправдивість інформації і недовіру до особи.

Недивно, що Церква закликає нас часто бути уважними, тобто уважно сприймати все, що Бог хоче нам виявити. Адже через неуважність можемо пропустити те, що є важливе для нашого життя.

Через  неуважність ми не маємо повного розуміння і тому виникають сумніви та непорозуміння.

Ознака доброго християнина – це вміння слухати.
У монастирях обов’язковим правилом  є час тиші – це час слухання.

Спочатку – це незручний час. Адже у теперішньому час хочеться заповнити кожну пустоту. Чути шум і гамір на дворі, квартири і дома наповнюються різними звуками техніки, молодь не розлучається із плеєрами. Слухати тишу вже відвиклося. Коли навчишся слухати тишу, то зможеш почути ті звуки, які при шумі і гаморі не чути.

Тому віруючі особи виділяють кожного дня час на тишу. У цій тиші можна почути свої думки, це буде пізнання свого внутрішнього світу. Далі відкриється спокійний шепіт  Божого голосу, який буде промовляти через твоє сумління.
У цьому діалозі народжується, утверджується і зростає віра. Хто не слухає Бога, той має проблеми із вірою.

Слухати розуміється також як “послухати”
Послух – це наступний крок на шляху віри, духовного життя. У послусі є дія, це зовнішній вияв внутрішньої віри. Слухати можемо всіх, але послухати і виконати, тобто зробити послух – можемо тільки тому, кому довіряємо, кому віримо. Тому Христос часто наголошує: хто слухає і виконує мої слова, той мене достойний.
Апостол Яків продовжує свою науку: віра без діл є мертвою.
Сотник римлянин був поганином, але мав велике почуття послуху. Справжні керівники – це ті, що навчились самі слухати і виконувати.
А тобі легко вірити?

Подумай: чи ти умієш слухати і чи можеш послухати Бога?

Переглядів було:1073

Ключові слова до цього допису: , , ,

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.