Хай Бог тебе благословить

Прощання, котре не залишає у смутку

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Червень 5, 2008. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

вознесінняЗа звичай, прощання із близькою людиною приносить нам жаль і смуток. У вознесінні Христа на небо ми не зауважуємо смутку серед апостолів. Апостол Лука підкреслює, що вони вернулись із радістю.

Ісус не прощався із своїми найближчими він говорив їм: «До зустрічі…. іду приготовити вам місце». Слова Христа про те, що він прийшов на землю для того, щоб привести людей до Отця здійснюються у цій події. Апостоли глибоко пережили на собі Любов Божу і вже не сумують від фізичної розлуки. Духовна єдність є важливішою.

Христос возноситься на небо з гори Єлеонської, де так часто проводив ночі в молитві, де зрадив Його Юда, звідки починався Його хресний шлях.Христос возноситься туди, де належить Йому бути. Не випадкові ці знаки.
Саме вони нам вказують, що піднесення на небо можливе через шлях, яким пройшов Ісус. Ці знаки можуть допомогти нам краще зрозуміти хресну дорогу нашого життя. Якщо ми все терпеливо будемо зносити заради Бога, то можемо дійсно бути вознесенними на небо.

Вознесіння Христове зміцнює нашу віру, яка полягає в тому, щоб вірити в невидиме. Великою заслугою апостолів було те, що вони через видиме людство Ісуса Христа апостоли увірували в Його Божество. Але ще більша заслуга тих, котрі вірують в Нього, не бачивши: «Блаженні ті, що не бачили й увірували» (Ів. 20, 29).

Кожного разу, коли ми приходимо до церкви, відвідуємо святі місця, зустрічаємо святих людей, кожного разу ми усвідомлюємо, що нам дуже добре бути у цій святості, але у якийсь момент має настати час розлуки.
Цей час можe бути для нас радісною подією також, якщо в нас залишиться частинка духу від тієї місцевості чи людини. І також частинка надії, що в майбутньому ми ще знову зустрінемось.

Радість у прощанні

Жінка після довгої розлуки із рідними верталась додому. В останній день до автобуса супроводжували подруги. Веселий клімат панував серед них. Всі раділи, що подруга вертається до сім’ї. Кожна з них розділяла хвилюючу радість, хоча десь в глибині народжувалась краплина смутку, за тією, котра вже стала рідною і дорогою. Мабуть, коли вона буде знову залишати своїх рідних, щоб вернутись до своїх подруг, то рідні будуть теж радіти, хоча буде також краплина смутку.

Переглядів було:1477

Ключові слова до цього допису: , ,

Відгуків є 6

  1. люба

    Ця стаття для мене несподівана і доречна.Проводжаю подругу у дорогу на кілька тижнів.Шкода ,що не бачитиму її деякий час.Але через статтю дещо зрозуміла.Прощатися завжди важко,але розлучаємося для того,щоб знову радіти під час зустрічі.

  2. Ігор

    Оскільки люблю подорожі в моєму житті часто бувають розлуки…..
    Але стараюсь не сумувати з того приводу, адже кожна розлука то нагода до нової зустрічі… а ще…якби не знати що таке розлука, то радість зустрічі була б не настільки велика 🙂

  3. DaLes

    Ви пишете: “Кожного разу, коли ми приходимо до церкви, відвідуємо святі місця, зустрічаємо святих людей…” – а ви зустрічали коли-небудь “святих людей”?

  4. Romchyk

    Я… зустрічаю… таких …людей. Молимося разом, щоб витримати до кінця…

  5. DaLes

    Romchyk, а ви впевнені до кінц в таких людях?
    Хіба Ви можете знати, “що є в людині”?, адже лише Бог – знавець людських сердець.

    Пропоную прочитати книгу:Миллера “Святой черт”

  6. Romchyk

    Хіба Ви можете знати, “що є в людині”?
    Маєте на увазі не дивитися на зовнішність а бачити глибше???
    Слухати пісню і чути не тільки мелодію але й слова, зміст???
    І не дивлячись на зради і обман йти до кінця(любити) аж на хрест???
    Дуже часто те що ми бачимо в інших- присутнє в нас самих.
    Я згідний, що.. лише ..Бог…-знавець людських сердець.
    “І не заспокоїться моє серце поки не спочине в Тобі,Господи.”св.Августин

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.