Для нас, людей цього часу, Марія не є тільки матір’ю Месії. Ми її називаємо ще й Богородицею! Матір’ю Бога!
У час Благовіщення, Марія отримала запрошення до участі в плані Божого Спасіння. Цей план починався від конкретного знаку – зачнеш і породиш сина. Між зачаттям і народження є час, який ми називаємо стан вагітності, а віруючі люди по- сьогоднішній день кажуть “стан благословенства”. Мати виношує у своєму лоні дитину, зростає її і оберігає її. У випадку Марії це був особливий стан благословення, адже носила у своєму лоні свого Творця.

Богоносиця – та яка носила Бога
Наші літургічні молитви називають Марію – умістилищем самого Бога, кивотом, тою, що носила самого Бога – Богоносицею. Людському розуму – це не досяжне це таїнство Божого задуму, а врешті маємо віру, яка в плодах своїх підтверджує цю істину.
День Благовіщення ми йдемо до храму і ми святкуємо цю подію в часі Літургії, в часі нашої Божественної трапези ми згадуємо то, що дало початок і основу всім іншим Торжествам.
Дорогі браття і сестри, на цій Трапезі збираємось, щоб розділити Тіло Спасителя і стати Його причасниками. Коли приймаємо Святе причастя, то цим самим ми повторюємо у собі подію Благовіщення. Христос приходить у нас і ми стаємо носителями Божої Плоті.

Велике Таїнство здійснюється над кожним причасником, адже стає учасником спасительної місії Христа. Людина єднається із Богом.

У це свято, приступаючи до Свої Трапези, дорогі у Христі, ми стаємо подібними до Богородиці, яку назвали Благословенною, бо носила Бога. Будь ми благословенними! Приступаймо до Христа і носімо Його плоть.

Марія, носячи Христа у своєму лоні, зазнала великих випробувань і оберігала Христа від небезпек та згодом від ворогів. Ми також з усіх сил захищаймося від різних спокус та нападів невидимих ворогів, щоб зберегти присутність Бога у собі.

Марія стала благословенною і удостоїлась бути у Царстві Божому. Ідімо її стопами і удостоймося цієї ласки, носячи у собі Христа, нашого Спасителя.