Хай Бог тебе благословить

Але тебе не залишив, не покинув

Розділ: Цікаве. Написав о.Віталій ~ Жовтень 27, 2011. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

У моєму житті є сторінки чорні і білі. На білих сторінках написані мої духовні піднесення, а на чорних – мої упадки. Мені так хочеться благодарити тебе, Господи, за ці білі сторінки, і не хочу приховувати від тебе те, що маю великий душевний біль за ті чорні.

Щиро хочу вірити тим, котрі кажуть, що все стається із Твоєї святої волі, тому схиляю свою голову і згоджуюся зі всім, що зі мною сталось і записано чи то на білих, чи на чорних сторінках.

Хочеться вірити, але все ж мене мучить одне запитання: чому у час моїх духовних упадків ти був лише свідком моїх грішних вчинків?

Ти бачив все, розумів все від початку до кінця!

Ти знав, що я спокушений і йду на гріх. Ти знав, що тобі все це спричинить біль і при цьому всьому Ти був свідком і мовчав. А може і не мовчав?

Я тоді нічого не чув, тому подумав, що Ти був німим свідком.

Чому не зупинив мене? Чому дозволив відійти від Тебе і завдати Тобі болю?

Чому … ?

Господь: – Я чекав…чекаю і чекатиму … твого навернення до Мене і дочекався.

Переглядів було:1487

Ключові слова до цього допису:

1 відгук

  1. divchunka Sh

    …..як часто я задаю такіж запитання собі, як часто спокуси сильніші за мою волю, як часто через це сумую… але лиш одне слово Господа: “ПРОБАЧАЮ” і душа находить той мир що шукала…

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.