- Духовні роздуми - http://www.rozdum.org.ua -

Доторкнулась до матеріального із вірою і отримала зцілення

1. Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити, підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою – спинилась її кровотеча.
    У молитві "Вірую" ми визнаємо, що цей сотворений світ є видимим і невидимим, вказуючи також на матеріальну його частину, яка тісно зв’язана із духовною. Людина – це вершина поєднання видимого і невидимого, матеріального і духовного. Одне і друге зв’язане між собою і мають допомагати один одному у спасінні людини. У цій історії бачимо як хвороба виснажила жінку і бачимо як наблизила сотворіння до Бога через віру.

Задумаймося:  Хвороба -  це час, коли людина звератає більше уваги на себе, на тіло і душу, а як цей час проходить у тебе?  Кажуть: якщо болить тіло, то душа також болить і навпаки, (тому потрібно лікувати водночас одне і друге) – це також буває  з тобою?

2. Ісус спитав: “Хто доторкнувся мене?” А що всі відпекувались, Петро мовив: “Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.” Ісус же сказав: “Хтось доторкнувся до мене, бо я чув, як сила вийшла з мене.”
Дивний стався випадок. Жінка мовчки доторкнулась до краю одежі і вмить уздоровилась. Жодної молитви, ніякого прохання і жодних слів Ісуса, навіть його уваги. Лише дотик до одежі. Багато бо тиснулися, але лише одна жінка мала такий дотик, що дарував їй дар ізцілення. Практика дотикатися до святих речей мабуть прийшла саме від цього випадку. Ми цілуємо, прикладаємося тілом до святих мощей, освячених речей, перебуваємо на святих місцях і ми відчуваємо наслідки цього.
Задумаймося:Чим було особливе прикладення жінки?  Чи кожного разу твоє прикладення  до святих речей сповнене віри в Божу силу? Були такі прикладення, що творили зміни в тобі?

3. Побачивши жінка, що не втаїлася, тремтячи підійшла й упавши йому до ніг, призналася перед усіма людьми, чому до нього доторкнулась і як негайно одужала. Сказав їй Ісус: “Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!”
Напрошується запитання: чи Той, котрий все знає, не знав про жінку, яка доторкнулась до нього? А може він хотів показати іншим людям, які просили його допомоги ту, котра 12 років укріплювала свою віру. Віддала всі гроші, щоб лікувати тіло, а тепер через духовне зцілення отримала ще й тілесне. Не зневірилась, а далі продовжувала пошук зцілення: немов слухала слова Ісуса: Шукайте і знайдете, … але … з вірою!
Задумайся над собою:   Як приклад цієї жінки може допомогти нам в житті? Коли будемо навідувати хворих чи самі знедужаємо, чи будемо пам’ятати про ту, котра з вірою видужала і була поставлена в приклад багатьом?

Ці відповіді допоможуть тобі пізнати твоє духовне життя. Ти можеш поділитися із іншими цими запитаннями і твоїми відповідями, щоб краще обговорити цю тему і зробити ще один крок у твоєму духовному житті.

Луки 8:40-56