1. “Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.”
Наше життя складається із трьох часів: минуле, теперішнє і наше майбутнє життя. Всі три “життя” є нашими, хоч і не до кінця. Нашими, бо проживаємо їх ми як думками, словами і нашими вчинками. Не до кінця наше життя – бо факти свідчать, що не від нас все залежить і не ми одні є в житті.
Все в цьому світ є змінними, один лише Бог є незмінним. Все в цьому світі є проминаючим, лише один Бог є постійним і вічним. А ще вічним є наше життя, тому що після смерті на цій землі перейде у вимір Божого життя. Саме там не буде тих трьох часів, буде тільки теперешнє, і буде воно вічним. Нам поки що закрито це поняття, а більше ріднішим для нас є: згадувати минуле, роздумувати про теперішнє і мріяти про майбутнє. Що і робив чоловік із євангельської притчі.(Луки 12:16-21)
2. В одного багача земля вродила гарно.І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій! І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток.. та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!
Здавалось би, що тут поганого? Що зробив цей чоловік нерозумного? Мабуть багато з нас вчинили би так само, і так чинимо в наших щоденних справах. Вартує згадати наше приготування до зими: закрутки, теплий одяг та інше, що може нам забезпечити життя. Або ж, коли ми кажемо про наші плани на майбутнє: “От, збудую хату і буду в ній жити”, або “куплю одяг і буду в ньому ходити”. Отож, думати про майбутнє – це гріх?
На те Бог і дав нам розум, вільну волю і дав три часи, щоб ми думали і планували, але при цьому всьому, щоб не покладались на свої сили і не були самовпевнені у наших мріях. Натомість, щоб ми покладались на Божу волю, надіялись і сподівались на Божу милість, щоб зростали в довірі на Бога, уповаючи на Нього у всьому.
У цій історії бачимо, що Бог дав чоловікові земські блага, а подячної молитви не було. Не було і думки про те, щоб ці блага використати на добро ще й інших. Чоловік думав лише про себе і плани його були не на користь йому, а на погибель. Адже спасіння наше полягає у щоденній праці, а не в накопиченні різних скарбів за один раз. День за днем, рік за роком, до кінця життя.
Задумаймося: Чи можна намолитися так багато за один день, щоб потім не молитися взагалі? Чи можна зробити в один день так багато добрих діл, щоб потім їх більше не робити?
3. А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде? Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.”
Апостол Яків у своєму посланні каже дуже чітко: “Ви, що не знаєте, що завтра станеться, – яке ваше життя? Це пара, що на мить, з’являється, а потім зникає. Замість того, щоб вам сказати: Як Господь схоче та будемо живі – то зробимо це чи інше. ”
Кожний день і кожна наша справа має бути увінчана тим, що ми маємо наблизитися до Бога, стати більш подібними до Нього. Це стосується наших думок, наших слів і наших вчинків.
Задумайся над собою: Які останні вчинки тебе наблизили до Бога, а які віддалили? Пригадаймо свій звичайний день: чи ньому є заплановано те, що кожного дня нас наближує до Бога?
Що означає у твоєму житті – багатіти в Бозі?
Ці відповіді допоможуть тобі пізнати твоє духовне життя. Ти можеш поділитися із іншими цими запитаннями і твоїми відповідями, щоб краще обговорити цю тему і зробити ще один крок у твоєму духовному житті.
Про життя ваше Думайте, але Не журіться ….