Хай Бог тебе благословить

Чому два рази не просять, або про те, чому треба цінувати з першого разу

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Грудень 25, 2011. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

1. “Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох. Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове. Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе. Другий сказав: П’ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені. А інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти.

Ми наближуємось до зустрічі та торжественного святкування Різдва Христового. У Неділю Праотців церква нам пропонує задуматися над покликанням до Спасіння. Бог запрошує людину, щоб вона стала учасником Божого Царства. Кожне свято скеровує нашу увагу не тільки на історичну подію, але ще й для того, щоб ми пережили цю подію на собі, стали живими учасниками Христових повчань. Недаремно ж кажемо: Христос посеред нас. Є і буде.

В історії ( Луки 14,16-24) показано доброту господаря, у якій бачимо Божу доброту, що виявляється на нас. Показано також вільну волю, яка дана Богом як вияв Його любов, і яку використовуємо кожного разу, коли маємо здійснити вибір.

Запрошувати гостей і чекати на них, хтось приходить, а хтось відмовляється – подібна ситуація трапляється з нами часто. І ми кажемо справжній друг – це вірний друг. Вірність можемо побачити у дотриманні обіцянки. Саме тоді, коли ми робимо вибір і дотримуємось рішення, показується правда про нас. Бо на словах одне, а на ділі може показатися зовсім інше.

Як правило, вибір робимо згідно критеріїв і також шкали цінностей: що важливіше, те вибираємо у першу чергу.

 

2. Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих. Пане, – озвавсь слуга, – сталось, як ти велів, і місця є ще. Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився.Кажу бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері.”

Кожний вибір потягає за собою наслідки. Є такі наслідки, які можна перемінити, а є незмінні. Готуючись до Різдва, ми часто думаємо: як краще приготуватися до свят? Можемо клопотатися матеріальними речами, маючи різні оправдання, і будемо подібні до тих, хто втратив Свято, бо клопотався про інше. Пам’ятаймо Свято потрібно нам самим і потрібно для нашого освячення.

У цей різдвяний піст, коли вже запрошені до Різдвяної радості, скільки часу думаємо про дарунки щодо тіла, а скільки часу думаємо про дарунок для душі: молитва, сповідь, добрі діла?

Від нашого вибору залежить і наше майбутнє.

Ціле життя маємо приготовлятися до нашого остаточного вибору – вибору нашої вічності. Це і буде ця Урочиста гостина, яка буде нашої остаточною гостиною. До неї приготовляємось кожної неділі, коли чуємо запрошення священика до наступного Богослуження.

Задумаймося: Хто оправдовувся ціле життя і уникав Бога, то невже у кінці свого життя зможе встоятися перед спокусою і вибрати замість матеріального Боже і духовне?

Що означає: Бог на першому місці у моєму житті? На якому місці є Бог у Твоєму житті, як це видно? Притча нам відкриває істину: Чи наші пояснення і оправдання допоможуть нам увійти в Царство Боже?

Вибір має бути зроблений так, щоб не жалкувати за ним …. ніколи

Ці відповіді допоможуть тобі пізнати твоє духовне життя. Ти можеш поділитися із іншими цими запитаннями і твоїми відповідями, щоб краще обговорити цю тему і зробити ще один крок у твоєму духовному житті.

Переглядів було:1505

Ключові слова до цього допису: , , ,

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.