Дорогі браття і сестри у Христі, читанням історії про митаря Закхея свята Церква має намір приготувати нас до особливого часу очищення, покаяння і духовного зросту – Великого Посту.
Шлях покаяння тому і називається шляхом, бо має початок, продовження і завершення. Тому потрібно найперше почати цей шлях, вступити на дорогу Спасіння. Далі цей шлях потрібно продовжити. Кожного року маємо глибше і глибше застановитися над нашим духовним і моральним життям.
Історія із митарем-грішником показує прекрасний початок правдивого навернення, тобто цілковитої зміни життя людини.
Закхей не був учнем Христа, не був навіть праведним чоловіком. Його називали найбільшим грішником, з ним ніхто не хотів ні товаришувати, ні навіть їсти. Ось бачимо людину, яка мала все, але не мала основного – не була ніким правдиво люблена.
Шукала цієї любові у грошах та у владі(роботі), але відчуття недостатності далі штовхало на пошуки. Пошуки правдивого щастя. Великий грішник шукав! Шукав спасіння! Можливо сам цього не усвідомлював, що шукав спасіння. Христос вкінці цієї розповіді підкреслив, що Спасіння зійшло на цей дім, бо і він Син Авраама.
Син Авраама? Адже між ними є ціла епоха Старого заповіту? Авраам, згідно Біблії, – Батько віруючих людей, тих, хто поклав свою надію на Бога. Закхей став цим духовним сином, бо почав покладатися не на багатство і владу, а на самого Бога. Зрікаючись матеріального достатку, став віруючою людиною.
Зустріч із Христом його перемінила. Кілька хвилин присутності із Месією дало зрозуміти правдиві цінності життя. Ми не знаємо про що була мова, які теми торкалися. Знаємо до якого висновку дійшов грішний чоловік – ПОКАЯВСЯ. Змінив своє мислення, свій погляд на життя. Те, що було у нього основою життя і першою, а може і єдиною ціллю життя, стало засобом до осягнення цілі. Неправдивою мамоною здобув Царство Боже. Творячи добро іншим, осягнув Спасіння! Був у небезпеці егоїзму, грошолюбства, марнославства, захланності і себе спас, врятував від вічної і земської погибелі. Став благодійним і праведним чоловіком, став любленим Богом і людьми.
Пошук Бога має бути постійним
Хто зупинився, той стоїть на місці. Здається, що коли людина стоїть на місці, тоді і не змінюється – але ми знаємо, що в цьому світі все змінюється! І якщо не змінюється в кращу сторону, тоді залишається лише один напрямок – зміна у гіршу сторону.
Погляньмо у своє життя і побачмо ті сторони життя, які ще залишається для нас небезпечними – адже віддалюють нас від Бога, творять перешкоду у людських відносинах. Почнімо наслідувати Закхея, щоб зректися того на що ми так покладаємось і натомість покласти свої надії на Бога. Неправдиво щось здобудемо, але воно щастя нам не принесе, а душу погубить.Бог дасть тобі те, що зробить тебе щасливим тут на землі і у вічності. І ти також станеш сином Батька віри, який шукав Бога, а Бог його найшов.