Хай Бог тебе благословить

Хрест Спасителя – це знак любові, і для ТЕБЕ?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Березень 17, 2012. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис


Дорогі браття і сестри у Христі, продовжуємо час Святого Великого Посту! Звершуючи цей особливий час очищення, покаяння і духовного зросту, ми йдемо до нашого глибокого покаяння, тобто зміни наших думок, пережиттів, поглядів.
У третю неділю Великого посту Звертаємо увагу на хрест.
Вже три тижні ми йдемо цим шляхом. І в третю неділю згадуємо про хрест Господній і хрест нашого життя! У цей час нашої духовного навернення Свята Церква запрошує нас роздумати над Хрестом-терпіннями Спасителя, у якому можемо віднайти відповіді на запитання, що довший час виношуємо у собі. Тому це також час, щоб пригадати свої терпіння життя, які вже пережили і також приготуватися до тих, що на нас вже чекають.
Чи кожний хрест був спасаючим? Чи кожна втрата несла життя для інших? Всі труднощі життя були для нас корисними?

 

Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною. (Мр 8.34)
Ще за довго до своєї хресної смерті Спаситель вже згадував про свій хрест і наш. Вказував, що хрест може бути спасительним. Але хіба не був хрест місцем покарання? Так, був. Але своїм прикладом життя показує, що у цьому світі є труднощі не з нашої провини. А наслідки від них терпимо ми. Христос змінив значення хреста. І місце прокляття стало місцем благословення, спасіння, доказом Любові.

Кожен має нести СВІЙ хрест!

Господь закликає, щоб кожен ніс свій хрест. Хоча Він терпів за наші гріхи, але хрест ніс свій. Він зробив вибір і прийняв рішення прийти на цю землю і повністю уподібнитися до людини, крім гріха, тому прийняв людську долю вповні і хрест життя також.

У кожного з нас є свій хрест і своя хресна дорога, яка починається від нашого народження і завершується нашою смертю. Так хтось із відомих сказав, що ми приходимо на цей світ, щоб терпіти. Ця правда стосується усіх: малих і великих, багатих і бідних. Залишається лише одне невизначене питання: Як ми йдемо цим шляхом і як несемо хрест нашого життя?

І відповіді тут різні та наше життя є цьому доказ.

Не відкидав, але приймав з радістю!

Згадуємо хрест Ісуса і розуміємо, що не вистачає взяти і нести хрест як-небудь. Маємо його нести, як Христос ніс: без нарікань, без обвинувачень когось, але з великою любов’ю і спокоєм. З довірою до Небесного Отця і вірою в краще майбутнє. Тоді труднощі життя хоч будуть важкими, але фізично, а духовно ми будемо облегшені. Адже наш дух не буде пригнічений і роздратований, бо буде возноситись і лучитися із Духом Божим. Той же Дух нас воскресить.

Тепер хрест є повсюди. Для краси?

Хрест – це колишній знак прокляття, згадка якого у ті давні часи навіювала страх і нещастя. Тепер цей знак став найдостойнішим серед віруючих християн. Став знаком перемоги і благословення.

Знаком хреста тепер ми благословляємо себе та інших, під ним знаходимо захорону у наших помешканнях і у місцях молитви. Цей знак у наш час став незамінимим, адже в ньому є вся історія Божої любові.

Сьогодні потрібно звернути увагу на те, чи цей знак змінився лише символічно(зовнішньо), чи також і в нашому житті сталися зміни відносно “хреста життя”. Якщо так, тоді різні труднощі мають бути для нас нагодою до спасіння, до перемоги і до прославлення. Завдяки труднощам ми можемо спокутувати свої переступи і навернутися на дорогу праведників, а якщо не заслужені нами, тоді можемо проявити свою любов, наслідуючи Христа. Відтепер вже маємо нарікати чи втікати, засмучуватися чи нервувати через труднощі, навіть, якщо є не з нашої вини. Але чи це є у всіх християн?

У час цього Хрестопоклінного тижня частіше вдивляймося у Хрест Господній і пригадуймо свій хресний шлях. Можливо потрібно пригадати події з нашого минулого, щоб тепер по-іншому подивитися і змінити своє ставлення на них? Ми, люди, схильні робити поспішні висновки, які часто бувають помилковими. А багато подій з нашого життя розуміються лише з часом, так є це було із смертю на Голгофі. Бог відкриває зміст людських терпінь, показує духовну сторону.

Тому в часі посту маємо нагоду у Божому світлі подивитися на події нашого життя.

Це Світло, що просвічує кожну людину,

скріпить нашу віру, щоб продовжувати шлях вперед,

оживить любов, щоб прощати і уміти приймати інших,

обновить надію, покладаючи усі турботи у руки Небесного Отця.

Переглядів було:960

Ключові слова до цього допису: , ,

1 відгук

  1. sofia

    Будучи на Святой Земле, экскурсовод нас повел на Крестную дорогу, которой шел Иисус на Голгофу. Сознанием понимали, на сколько труден был путь с ношей на плечах. Физически, ощутить, было невозможно. Ситуации в жизни, складываются так, что порой,бываешь в тупике и становишься слепым и глухим. Сердце разрывается в груди, от боли и хочется выплеснуть всю боль наружу.Когда сам бессилен, просишь помощи , ищешь подсказку, доверяешься людям. которые, казалось бы, протягивают руку помощи. И понимаешь, что ситуация созданна для тебя не спроста. Что лучше? Доверившись Богу, ждать, когда проблеиа разрешиться сама собой или , чтоб не усугублять ситуацию, принять конкретное решение? И в том и в другом случае, мы несем свой крест, доверившись Богу. Потому что, когда самому Его нести, просто не вмоготу, просим помощи у Бога.

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.