Хай Бог тебе благословить

Милосердя Батька творить милосердних дітей

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Березень 2, 2013. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри, ми робимо третій крок до зустрічі із Благословенним часом Великого Пасхального посту, у якому маємо нагоду ще більше заглибитися у роздуми над Богоподібністю, тобто наскільки ми подібні до Бога і як потрібно відновити в нас Його образ і подобу.
Притча про блудних синів і Милосердного батька (Луки 15:11-32) ще раз звертає нашу увагу на Милосердя, яке виявляється через шанування свободи вибору, сприйняття особи такою, якою вона є насправді, відкритістю у прощенні, повернення достойності.Бог шанує нашу свободу
У цій простій історії бачимо наскільки батько великий у Своїй любові, яка поважає свободу вибору свого сина, ціною навіть знищення матеріального добра. Часто батьки не дозволяють робити помилку своїм дітям, думаючи, що роблять добре. Це так виглядає ззовні, бо хоч помилки не сталось на яву, та все ж в середині залишилось бажання, яке рано-пізно все ж таки дійде до свого завершення.
Бог дає можливість людині зробити помилку, щоб та, пізнавши гіркий досвід із середини душі, викорінила бажання її повторити через глибоке покаяння. У такий спосіб на цьому і все зупиниться.
Отже , хто себе стримує лише в зовнішній поведінці, а далі плекає внутрішні бажання до гріха – далі грішить. Хто виховує дітей лише у зовнішньому, а не докладає зусиль, щоб відбулась зміна внутрішня у думках, бажання і схильностях, той приготовляє дорогу до грішності.
Можемо дійсно подивляти любов доброго батька, що далі продовжував у великому спокої любити дитину, яка знищила половину маєтку. А ми? А ми можемо через маленьку дурничку зробити проблеми для своїх ближніх… чи ми не відійшли від образу Божого цим? Чи матеріальне добро часом не засліпило нам духовні очі і заблокувало любов?
Бог приймає кожного з нас по-особливому
У Нього є рівність, але немає однаковості. Тому в очах Бога ми всі різні, як зовнішньо, так і внутрішньо. Він бачить нас неоднаковими і зауважує нашу неоднаковість не тільки у порівнянні із іншими, але також у порівнянні із тим, ким ми були раніше. Він бачить нас завжди «сьогодні».
Ось тому Богові легко прощати, адже Він бачить розкаяну душу, не згадуючи її минулого. Людина розкаяна і скрушена серцем може бути спокійною і навіть впевненою в тому, що Бог їй простить чи вже простив. Тому не слід боятися Сповіді чи боятися зробити зміни в житті людини. Пам’ятаймо, що Бог нас любить!
Чому важко простити нам?

Ми живемо спогадами і минулим, забуваючи, що зараз є теперішній час. Часто ми не бачимо людину, яка вона є у дійсності на цей момент. А маємо думку про неї, вже сформували свій погляд і враження. Все це може бути нам допомогою, а може бути перешкодою особливо у прощенні. Адже не бачимо правдивого обличчя людини, що змінилась. А бачимо лише її минуле….
Хто прощає собі, той уміє прощати іншим. А той, прощає собі, хто вміє бачити себе у теперішньому часі, живе теперішньою миттю, цінує все, що дається тут і тепер.
Бог повертає нам втрачене
Через прощення Бог повертає нам втрачене благословення, відновлюється зв’язок із Ним. Дехто з людей каже, що після примирення вже не будуть такими, як були раніше відносини між людьми. І це справедливо. Бо відносини завжди змінюються. От лишень, в яку сторону?
У цій притчі Бог нас повчає, що щоби з нами не сталось, але в кінцевому результаті, якщо ми покаємося, то буде ще краще, адже ми ще більше можемо відчути на собі Його любов і ще більше пізнати, відчути і прийняти МИЛОСЕРДЯ.
Ось так ми наповнюємося Його милосердям і уподібнюємося до Нашого Милосердного Бога, стаємо милосердними. Ось так твориться Царство Боже, Царство Милосердя.

Переглядів було:1039

Ключові слова до цього допису: , , ,

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.