Юнак прийшов із церкви і запитав Бога у своїх думках:
– Господи, чи це правда, що коли я тебе побачу, то тебе впізнаю?

Звичайно, що це буде так, бо моє обличчя буде тобі нагадувати багатьох людей у твоєму житті:
Бідного жебрака, якому ти дав милостиню.
Маленьку дівчинку, котра загубилась, а ти допоміг віднайти правильний шлях.
Одного проповідника, якого ти бачив лише один раз у твоєму житті, але повіривши його словам про мене, змінив шлях свого життя і пішов моїми слідами.
Пізнаєш очі своєї мами, які з великою увагою і любов’ю слідкували за тобою.
Товариша, якому ти впершe допоміг безкорисливо.
Простого перехожого, якому ти відповів усмішкою на усмішку.