Меню
Категоріі
Наповнитися Духом Святим і свідчити про своє життя в Христі
Червень 22, 2013 Проповіді

 Свідчити про своє життя в Христі, запрошуючи інших до участі у ньому
Дорогі браття і сестри у Христі, відходячи до свого Отця, Ісус Христос залишив своїм учням таку заповідь: «Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже і зробіть учнями всі народи; христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28,18–20).Цю заповідь, заклик до місійної діяльності  учні Христові почали здійснювати відразу після того, як вони одержали дар Духа Святого. Сьогодні ми згадуємо сходження Духа Святого, завдяки Йому апостоли отримали натхнення, силу і засоби (дари) свідчення Євангелії усім народам. Багато людей, слухаючи їх і дивлячись на них, прийняли Боже Слово і навернулись до праведного життя.
В Діяннях апостолів читаємо, як щоденно Господь збільшував кількість тих, що спасалися, тобто що громада збільшувалася з кожним днем (Ді. 2,41–47) і це було завдяки відкритості християн перед іншими.
Ми покликані до проповіді Євангелії у Дусі Святому
Місійний характер християнства виражається грецьким словом еванґеліон, дослівно – Добра Новина. Послання Небесного Отця через Сина – це справжня Добра новина. Бог засвідчив нам Свою Любов в Ісусі Христі. Хто приймає цю любов, той наповнюється великою радістю і така наповнена радості людина не зможе приговати цього блаженства перед іншими, навпаки – хоче поділитися цим з іншими.
Блаженніший Святослав закликає кожну парафію у нашій Церкві нести у світ Христову науку та перемінювати світ Христовим Духом. Він заохочує нас бути «духовною криницею» для світу і не соромитися своєї віри, відважно свідчити про Христа і боронити Церкву перед тими, які пробують нанести їй шкоду.
Взагалі, треба собі поставити дуже просте запитання: моя поведінка говорить про те, що я християнин, чи ні?
Пам’ятаймо, що серед нас живе багато людей, які або відійшли від Церкви з різних причин, або не ходять, бо не було кому їм просто сказати: «Прийди та подивись!» (Йо. 1,46). Запитаймося себе: кого ми наблизили до Бога, кому ми донесли Добру новину, яку самі прийняли.
Ми – знак євангельскої радості
Кожна церковна спільнота повинна бути знаком євангельської радості і життя в Бозі. Остаточно місійний дух виражається у всій діяльності церковної громади, бо коли вона є знаком Божої присутності у світі, вона сама собою проповідує Добру Новину.
Саме сьогодні говорять про євангелізацію в широкому значенні, яке охоплює цілість християнського життя. Де ми є там має бути присутність Бога.
Жива церковна спільнота – це означає «місійна спільнота», готова йти до інших та ділитися Доброю Новиною з усіма, незважаючи на походження чи на національність.
Ми покликані бути «світлом для світу» і «сіллю землі».
Отож, наповнюймося Силою і Діянням Духа Святого, щоб здійснити місію серед інших, йти до всіх і ділитися нашими духовними скарбами з ними, а особливо із тими, хто прагне зустрічі з Христом, бо в цьому й суть «живої парафії», яка є місцем, де перебуває ЖИВИЙ БОГ, яка є відкритою до інших, щоб познайомити їх із Богом живим і Його Євангелією.

Залишити відповідь

Ви маєте бути ви увійшли щоб залишити коментар.

*