Хай Бог тебе благословить

Співчуття – це сказати ближньому, що він не сам у цьому світі

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Листопад 9, 2013. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри, роздумуючи над історією про Співчуття Спасителя, що описано в Євангелія від Луки 7:11-16, ми можемо пригадати наскільки слово співчуття присутнє у нашому щоденному вжитку. Чи часом воно не стало стародавнім словом, або просто технічним, коли потрібно виконати якусь традиційну роль у жалібних ситуаціях. Співчуття – це вияв любові. Де нема співчуття, хіба там може бути любов?Співчуття – це відчувати спільно, разом із іншим, це сказати іншому, що він не сам у цьому світі і що ти, не хочеш бути в самотності. Ділячись із внутрішнім світом, ти кажеш, що поряд є інші, котрі відчувають те, що відчуває ти.
Співчуття наближує людей один до одного. Навіть примиряє їх, особливо це помітно у делікатних ситуаціях: хвороба, похорон, криза, біда. Коли виникає співчуття, тоді зникає всяка злоба, тоді заліковуються рани минулого і відновлюється зв’язок любов
Співчуття – це перший крок до ближнього, до його ситуації в житті. Якщо не буде першого кроку, тоді не буде і наступних.

В короткій історії зустрічі Ісуса із вдовою із Наїну відчувається великий прояв співчуття. Ісус залишає своїх учнів і йде до жінки, яка прибита смутком через смерть свого сина. Спаситель Йде, щоб розділити з нею її біль і принести полегшу.
У теперішні дні все частіше чути про “хворобу байдужості”, яка викликана браком співчуття. Здається, що тепер потрібно великих стресів, щоб привернути увагу інших і можливо отримати від них якесь співчуття. Закриваючись один від одного, ми забуваємо, що це означає спільно радіти і разом плакати. Часто шукаємо різні оправдовування: що мовляв у мене є також проблеми, або просто ми вже такі виснажені, що просто не має сили дивитися на біду іншого.
Факт залишається фактом у нашому суспільстві є брак щирого співчуття.
Ми це відчуваємо самі, адже час від часу кажемо: мене не розуміють, а це означає: мені не співчувають.
Підійти до іншої людини і спів-відчути те, що вона переживає – це дуже благородний вчинок. Звичайно, що ми не завжди зможемо так кардинально змінити ситуацію іншого, але у міру своїх можливостей, Богом даних, ми можемо вплинути на ситуацію і вона з часом зміниться, Бог зробить чудо, якщо це буде потрібно.
Часто прості обійми і слова підтримки дають поштовх до переміни життя, виводять із кризи…
Ісус нас закликає не залишить в стороні із закритими очима, не закриватися в собі і не віддалятися від інших.
Ми покликані нести співчуття іншим і самими бути відкритими на співчуття зі сторони ближніх.
Таким чином ще в один спосіб покажемо, що і через нас: “Бог навідався до народу свого.”

… 13  Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: “Не плач.” 14  І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: “Юначе, кажу тобі, встань!” 15  І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері. 16  Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили: “Великий пророк устав між нами”, і: “Бог навідався до народу свого.”

Переглядів було:2284

Ключові слова до цього допису: ,

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.