Дорогі браття і сестри у Христі, свято Стрітення і Неділя “про зустріч Доброго батька і блудного сина” нам пригадують про важливість самої зустрічі. Адже зустріч – це початок нового і продовження завершеного. Зустріч – це вияв єдності і творення сукупності. Зустріч в собі вміщає радість очікування і підтвердження сподівання. Зустріч – це невід’ємна частина людського життя і життя Божого.Ми маємо Бого-людське походження
Людина – це суспільна істота. Вона народжується, встановлюється і розвивається у середовищі людей. Тому кожен жест віддалення від інших людей – це приречення на загибель самої людини і безнадія на продовження існування людства.
Людина – це також Боже творіння. Бог дарує людині душу і вона отримує життя в тілі, яке колись було дароване першим людям. Бог надихає Духом і людина одухотворюється. Коли людина втрачає зв’язок із Богом, тоді втрачає духовний зміст її існування, обездуховлюючись вона втрачає повноту людського життя.
Навіть, якщо є тісний зв’язок, але є свобода
Людина вільна і тому відповідальна за своє життя особисто. Вона може використати свободу собі на користь, або ж на шкоду, на знищення.
Людина може підтримувати зв’язок із іншими людьми, із Богом, а може відійти та ізолюватися від усіх. В такій самотності людина буде чекати тільки смерті, як показує досвід багатьох довічно ув’язнених.
Самотність, одинокість – це загибель для людини!
Ось тому, коли людина відходить від Бога, Він завжди залишає їй можливість повернення, можливість нової зустрічі. Більше того, Він Сам йде на цю зустріч першим, щоб скоротити час розлуки, щоб повернути людині те, що втратила, щоб ще більше утвердити зв’язок взаємної любові.
Ось, тому ми немаємо причини мати страх перед Богом, коли хочемо примиритися із Ним.
Зустріч – це свідчення нашої свободи
Адже чи можлива зустріч без розлуки? Якщо була розлука, значить була можливість вибору. І цей вибір знову використовується для наближення і, можливо, для цілковитого єднання. Ось тому кожного разу, коли ми зустрічаємося з Богом, це для того, щоб показати свою волю, бажання, стремління БУТИ З ДОБРИМ ТАТОМ.
Остерігаймося розлуки з Богом через гріх, але вже якщо так сталось, то пам’ятаймо, що Його обійми завжди відкриті для нас.
У торжестві Стрітення, бачимо Симеона і Анну, котрі були при храмі і там зустріли Спасителя. Це і для нас поштовх до роздуму про важливість відвідування святого храму, місця особливої присутності Бога.
Храм Божий – це Дім Божий. Кожного разу, коли входимо в цей дім, то кожного разу творимо нагоду для особливої зустрічі: Небесного Отця і Його дитини.
Коли ми відвідуємо батьків, то своєю присутністю ми вже творимо їм радість.
Яка ж велика радість у Бога, коли Він нас бачить у Своєму домі.
Як прекрасно, коли наш дім стане також Його домом і тоді зустріч буде нерозлучною.
На свято Стрітення Спасителя ми освячуємо свічки
Освячуємо свічки у церкві і в молитвах на освячення свічок прохаємо про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної тьми (сліпоти).
Стрітенська свічка важлива як символ просвіченості серця Духом Святим, а якщо цього немає й свічка сприймається просто, як зовнішній обряд чи якась традиція, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на язичницький магізм.
Не сама свічка має силу, а молитва біля цієї свічки стає сильнішою, бо свічка була освячена спільною молитвою у Божому храмі.
Бог уважний до кожної молитви, а на таку звертає більшу увагу, бо Сам сказав, що молитва багатьох має велику силу. Тому коли, хтось молиться при Стрітенській свічці, то молиться із цілою Христовою Церквою. Молитва – це зустріч з Богом! Отож, бажаю чудово пережиття і глибокого наслідку від зустрічі між Небесним Отцем і Його земною дитиною!