- Духовні роздуми - https://www.rozdum.org.ua -

Запитуватися і шукати відповді: як ми зустрічаємо добро?

Loading

Дорогі браття і сестри, після п’ятого тижня Святого Посту ми в останній раз призупиняємося у наших спільних роздумах над пізнанням правди про себе і над тим, що слід змінити у нашому житті.
В уривку із святого Євангелія (Марка 10:32-45) Спаситель звертає увагу своїм учням, а отже і нам: “Не так воно хай буде між вами, … як це є між вельможами цього світу“.
Пригадка: Цей піст ми почали із запитань до нашої совісті, що стосуються нашого духовного життя, особливо про справжню ціль нашого життя, про те, що для нас є дійсно найважливішим в житті, про те, що ми хочемо і про те, чи дійсно ми так живемо, а яка є різниця?
Також ми могли пригадати яке є місце для ближніх у нашій цілі життя: центральне чи досереднє, чи другорядне?  А чи можна жити разом і щоб усім було добре? Слід відмовитися від самого себе і йти до спільної цілі?
Ми віримо в Бога, але Якого: Бога-Господа чи божка-раба? Яке місце займає Бог у нашому житті, у наших мріях? Цетральне чи/і другорядне?
Для віруючої людини складні ситуації і труднощі – це великий досвід, у якому ми можемо краще пізнати правду про нашу неміч, про велич Бога, про потребу єдності із Божою ласкою, про потребу допомоги інших. Спокуси і гріх – це духовні вороги людини і тому потрібна духовна зброя.
Наступний роздум – наступне запитання
А тепер запрошую до роздумів над тим, як ми зустрічаємо добро?
Ми переважно вважаємо себе добрими людьми, котрі роблять багато добра іншим. І це не можна поставити під сумнів, хоча важливо запитатися себе: в ім’я чого я це роблю? Не вистачає робити добрі речі, важливо мати також добрі цілі.
Із уривку Євангелія зауважуємо, що серед апостолів постає суперечка про їхні посади, про вищість … Звичайно, що дехто мав думки про карєризм, а дехто був переконаний, що прекрасні ідеї Христа вони можуть воплотити через систему управління, через силу і через керівництво. Влада – сила -гроші-слава – всі спокуси також були відомі Спасителю ще перед його початком проповіді. У пустині він вистояв і не дозволив себе звести від істинного шляху, відійти від Отця. Хоча в його земському житті можемо побачити те, що все Він отримав, але була велика різниця між тим, що веде до погибелі і тим, що служить на спасіння.
Господь пропонує інший підхід від світового – через Духа Служіння, через Любов, через допомогу слабшим. Сам так він робив і саме так Він поучав.
… хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.

Ми можемо захоплюватися добротою деяких людей, але маємо пам’ятати, що його  можна перекручувати на свій лад, використовувати у своїх цілях.
Часто люди виконують лише зовнішньо діла доброти і при цьому їхнє серце залишається таким, яким було раніше. Добро зроблене із спонук віри нас змінює із середини, дух служіння і наслідування Христа творить доброту постійною.

Тож запитаймо себе перед ділом доброти: в ім’я кого чи чого його робитиму?
А після доброго вчинку запитаймо себе: наскільки ми стали добрішими?

В часі посту є можливість прислухатися до голосу нашої совісті і почути, що Бог хоче нам сказати. Яку ціль нашого життя Бог нам пропонує і який же шлях вказує до сповнення цієї цілі.