Згадуючи про трагічну подію і про загиблих вже стало звичним явищем оголосити “Хвилину мовчання”, тобто час на тишу. Стоїш у тиші. Жодного звуку. А що тут говорити? Усе немов завмерло і в цей час усе немов шепоче: “їх більше немає”. Що ще тут добавиш?
Біль, туга, співпереживання, співчуття, а може і тихе зітхання, а може якийсь порив невдоволення, злоби і навіть помсти. Роблячи цей дивний обряд, десь себе запитуєш: чи це по-християнськи?
Невже це по-християнськи, саме мочанням вшановувати загиблих?
Для християн пам’ять є не спогадами, а поминанням. Кожного разу, згадуючи переставлених, ми супроводжуємо їх своїми благаннями до Всевишнього про їхнє упокоєння. Пам’ять є молитовною.
Померлих ми сприймаємо далі за живих і вірою визнаємо їх за спочилих в Бозі.
Згідно традиції наше поминання не стосується тільки їхнього минулого життя чи події, що трапилась, а має теперішній вимір. Ми звертаємось до Творця: “Пом’яни, Господи, їх у Царстві Своїм”. Просимо, щоб тепер пом’янув. Наслідуємо приклад розіп’ятого на хресті, що просив лише про поминання.
Мовчання. Чому?
Фактом є, що трагедія єднає, а в сучасному суспільстві можемо побачити, що із поваги до тих, хто має інші погляди на спосіб поминання, щоб не чинити зайвої причини до роз’єднання, увійшла традиція тиші. І в цей час хай вже кожен вирішить як він хоче виявити свою пошану до тих, кого уже немає серед нас.
Вартує не підтримувати цей атеїстичний вислів, що закриває рота: “мовчання” і закликає до бездії, а вже при особливих обставинах нехай це буде “час тиші“, що має набагато глибший зміст.
Дивує, коли у християнському середовищі хтось оголошує “хвилину мовчання”, дивує, коли християни у цей час не моляться, а входять у стан якогось небуття. бездіяльного мовчання.
Якщо і хтось не знає, що робити, згадуючи про переставлених до Бога, то ми, християни, в такий спосіб можемо посвідчити іншим, що діло милосердя продовжаться у духовний спосіб і наша молитва є відповіддю на ті обставини, що стались.
Отож, дорогі християни, чи доречно нам проповідувати мовчання тоді, коли ми маємо відповідь на це мовчання і яку можемо запропонувати іншим?