Дорогі браття і сестри, у розповіді, яку читаємо в Євангелії від Луки 5:1-11 [1] ми можемо подивляти Божій величності і ще раз переконатися у людській немічності.
Тут, у зустрічі недосконалої людини з досконалим Богом пізнається велика різниця між тим, що може Бог і що можемо ми, люди.
Інколи людина на самоті, захоплючись своїми успіхами, або маючи досвід життя і деякі вмілості, ідеалізує себе і каже: Я це знаю, Я це можу, Я ….. Інколи це підтверджується, а інколи – ні. Інколи такі слова є вираженням впевненості, а інколи – самовпевненості.
Ось щось подібного сталось із зрілим рибалкою Петром, котрий мав досвід довгих років свого ремесла і мав свіжий досвід своєї невдачі: “всю ніч трудились ми й нічого не піймали, …”
Ми також маємо досвід здобутий у невтомній праці і часто довгими роками. Досвід є позитивним і негативним. Він, хоч належить до минулого, але впливає на наше майбутнє.
Досвід нам допомагає, адже з ним удосконалюється наше вміння і з ним полегшується наше життя.
Ми шукаємо за досвідченими людьми, бо знаємо, що вони зроблять краще. Але чи досвідчені люди є ідеальними, чи досвідченість є ідеальністю на всі випадки життя?
Петро був досвідчений і зустрів того, хто також показав себе досвідченим.
Задумаймося: що стається, коли хтось йде проти нашого особистого досвіду? А якщо це є Христос?
Ми можемо сказати: “я пробував вже і так, і сяк, але нічого не вийшло”, “я у цьому добре розуміюся і знаю, як має бути”. Пригадаймо, як часто ми Богові пояснюємо, оправдоовуючись, через те, що не живемо за Його святими вказівками, заповідями. Це правда, що наш досвід нас стримує від повторення поразок і марної витрати наших сил, але при цьому позбавляє нас можливості спробувати протилежне, нове, інше. А якщо інше – є Божа воля?
АЛЕ на твоє слово закину сіті.”
“АЛЕ” – це коротке і заперечливе слово, яку ж воно має силу! Воно може змінити напрямок думок, бажань, навіть життя людини.
Петро був не згідний із Учителем з Назарету і пояснив чому, адже у нього був свій досвід. Та все ж таки він сказав: “Але….закину ” Таким чином свою незгоду покерував у сторону довіри і виконав волю Спасителя, і все це наперекір своєму життєвому досвіду.
Коли дізнаємось про кінець цієї історії, що Спаситель кличе Його до великої місії, яку вони не робили ніколи, то тепер розуміємо, що “закинути сіті” було маленьким випробуванням, немов екзаменом, після якого сталось покликання до більшого і важливішого. Адже через довіру смиренної людини, можна зробити неможливі речі!
Ісус наголошував, що “Богові все можливо” і можливо також “тому, хто вірує”.
Чи вартує протирічити Богові?
Уявімо, що Петро не послухав Христа… і що тоді? Мабуть у його житті нічого би не змінилось. А Ісус би зустрів інших, хто би йому не протирічив і все би мало продовження, але без Петра “всезнаючого”.
Мабуть ми часто запитуємось, а чому так в житті вийшло?
Деякі відповіді можемо віднайти у нашому минулому, у наших “АЛЕ”. Якщо протирічили Богу, тоді змін чудесних не сталось, а якщо довіряли Йому, тоді Він мав можливість показати Свою доброту до нас.
Як це прекрасно мати досвід довіри до Бога у виконанні Його святої Волі!