Хай Бог тебе благословить

Все, що отримали від Бога, має залишитися власністю Бога

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Вересень 15, 2008. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Притча про «Виноградарів і власника» нам розкриває просту істину, яку не завжди нам просто дотриматися. Наші погані людські схильності часто нас вводять в блуд, а зарозумілість продовжує своє – тримає нас в цьому грісі. Все стається поступово і майже незамітно. Але все пізнається потім, з часом, а радше – все пізнається по плодах. Саме в кінці зробленого діла, ми можемо пізнати наскільки – це діло принесло нам користі. Зауважмо, хочу підкреслити: «Нам». Бо навіть, якщо справа була зроблена добре, але користі нам не принесла, то для чого ми її робили? Собі на шкоду?
Може виникнути спонтанна думка: а хіба можна, робити щось собі на шкоду, виконавши добре справу?
Ісус в сьогоднішній притчі нам все прояснює. Виноградарі шукали роботу і Пан дав їм можливість себе збагатити і захоронити від безробіття. Все спочатку було добре, якби не виникло пожадливого бажання собі привласнити те, що їм не належало. Як вони сказали: «МИ БУДЕМО МАТИ». Зауважмо: перестали «БУТИ», щоб «МАТИ».
Щось подібне можемо спостерігти і в нашому світі, коли жадоба мати чим більше може бути настільки сильна, що людина може бути здатна на все, втрачаючи: бути добрим другом, бути доброю жінкою/чоловіком, дитиною, працівником-виконавцем і, навіть, доброю людиною.
Переконані у своїй пожадливості виноградарі не зупинились перед ні чим. Це вказує, що таких людей дуже небезпечно мати в колективі. Коли ти їх підтримаєш, то означає, що в скорому часі станеш таким, як вони, а також можеш станеш жертвою їхньою жертвою і радість від того, що ти «мав» перевернеться у плач від того, що ти перестав бути тим, ким «був».
Що ж тоді робити?
Все дуже просто. Потрібно пам’ятати: все, що отримали від Бога, має залишитися власністю Бога. Таким чином ми, всі об’єднані в Бозі, будемо трудитися і жити на добро один одному і на славу нашому Творцю. Там де є присутній Бог, там нема гордості і розбрату. Де є Бог там є благословення і взаємоповага.
Коли ми виключимо Бога з нашого життя, ми дуже ризикуємо бути знищеними.
Досвід показує, що:
сім’ї, які так любо йшли до шлюбу, але потім не ходили до церкви часто терпіли розлучення,
люди, як так ревно благали у Бога, щоб їх вислухав і коли, отримали, то не були щасливі, бо вже далі не були вдячними Богу.
Може створитися враження, що Господь нам «випоминає». Ні, Господь хоче, щоб все було на своєму місці – у гармонії.
Отож, перед тим як просити в Бога, подумаймо відразу, як ми будемо Богові вдячні не один день, чи мить? Подумаймо, як ми будемо вдячні ціле наше життя?

Переглядів було:1377

1 відгук

  1. Liuba Ch

    Працювати для того, щоб БУТИ, а не для того, щоб мати…

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.