Хай Бог тебе благословить

Молитва – вияв нашої надії на Бога

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Березень 14, 2015. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття із сестри, продовжуємо 40-денну дорогу постування в особливому молитовному дусі.
Читаємо псалми і бачимо, як у псалмах люди виявляли велику довіру до Бога і до Його святої волі. А скільки є закликів, щоб покласти всяку надію на Бога?
Молитва – це вияв нашої надії
Коли людина молиться без надії і уповання на Божу милість, то вона займається ворожінням у молитві. Немов би навіює Богові і собі, про те, яке має бути майбутнє і яка має бути егоїстична воля людини.
Дивимося на хрест і вчимося уповати на Бога
У хрестопоклінну неділю ми згадуємо слова Ісуса, нашого Спасителя: “Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною”.
Господь нас вчить не втікати від хреста, не відкидати його в сторону і хитрувати, не міняти його на хрести іншого, не забирати в інших, не вказувати Богу про те, який має бути цей хрест.
Зректись себе
Взяти на свої плечі
Йти за Христом.
Коли ми з упованням на Бога, з довірою до Його Святої волі, з молитвою на устах будемо робити свої перші кроки в житті, то труднощі будуть для нас тільки заслугами і кроками до спасіння.

Жити надією, дивлячись на хрест Господній

Інколи, зустрічаючись із терпіннями, із труднощами, із хрестом свого життя, ми думаємо, що так буде завжди і така думка нас лякає і навіює безнадію.
Пригадуєте крилатий вислів: “Все так не буде”. Ми можмео доповнити ” із тим , що не є вічне…” Ось тому йдемо до вічності і коли дійдем туди, де Христос, будемо вічно щасливі.
Задля цього у хвилини спокус, нам потрібно пам’ятати, що ціллю терпінь ніколи не були самі терпіння. Адже Христос сам показав, що терпів задля нас і нашої Вічної радості.
Тому, ми із цілою церквою у хрестопоклінну неділю молимось:

Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресення Твоє славимо.

Хай Бог благословить нас у святу неділю, в якій почитаємо святий хрест.
По-різному кожен може його сприймати в сучасному світі:
одні, як прикрасу,
інші, як сором,
ще інші як ще щось.
Ми, християни, дивимось і бачимо, підходимо і поклоняємося, цілуємо і вшановуємо хрест святий, як знак Божої любові, як Спасіння, як дорогу до вічного життя, як правду, що визволить нас і скокрушить закам’яніле серце грішника, як надію на те, що за кожною хресною дорогою є надія на воскресіння.
З молитвою на устах продовжуємо наш шлях посту…

Переглядів було:1104

Ключові слова до цього допису:

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.