Нас стало менше на цій землі, але збільшилось на ще одного у небі….  бо так треба.
Його добре і поучальне слово тепер буде живим словом у нашій пам’яті, яке оживляється у ситуаціях життя: він так казав, він так учив. Він міг би ще більше пітримати, поучити … але…Чому? …  бо так треба.
Його молитва – це було і інтимне, і не знане, а також  спільне і загальновідоме, адже тільки священик у своїй молитві поєднує духовне і людське, особисте і спільне. Він ще міг багато звершити молитов, але … чому? бо так треба.
Він відійшов від нас, але залишив за собою добрі сліди, по який ми можемо впевнено йти туди, де пішов він, до Дому Отця. бо так треба.
Чому Бог кличе тоді, коли найбільше в таких є потреба? бо так потрібно.
Завжди так було, що коли відходили сильні, то  для того, щоб звільнити місце іншим… бо так треба.

Слова із ДУХОВНОГО ТЕСТАМЕНТУ (ЗАПОВІТУ) О. ВАСИЛЯ ПОТОЧНЯКА
“5. Чому Бог забирає мене ?
У молитовній тиші я вдумувався в це питання (вкотре поставлене за останні два тижні). Моя остаточна відповідь – «Так треба». Саме тому молюсь тими днями за словами ап. Павла «молитвою і благанням з подякою».”