Хай Бог тебе благословить

Бог слухає віруючих, бо вони слухають Його?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Червень 29, 2015. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Що ми робимо, щоб будувати середовище віри задля царства Божого? У людській взаємній довірі легко навчити довіру до Бога.
Дорогі браття і сестри,   у  Євангелії від Матея 8:5-13. згадується про історію, коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його про зцілення слуги. Дивує той факт, що Спаситель відразу послухав Його і вже був готовий піти, щоб виконати прохання. А ще більше дивує те, що  за мить Ісус ставить перед вибраним народом в приклад чужинця-поганина:
“Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри. Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім, а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.”
Більше того, Ісус перестерігає юдеїв перед небезпекою бути відкиненими, хоч вони належали до вибраного народу, і згадує про тих, хто буде з інших народів і стане найближче до праведників.
Що ж нас єднає з Богом і уподібнює до праведників?
Віра. З віри все життя людини починається і завершується. На основах віри в’яжуться всі відносини між Богом і людиною, між самими людьми.
Віра – це дар Божий, що дається кожній людині, що приходить у цей світ і цей дар ми можемо направити нам на спасіння, або, нажаль, на загибель.
Дівчинка Бернадета з Люрду сказала про грішників, що вони вірять у зло, у силу зла, тому життя грішиків наповнене злобою і всякою гріховністю.
Ми, християни, покликані із хрищенням скеровувати все наше єство у сторону добра, вірити в Добро і перебувати в Доброті.
Сотник, хоч і був поганином, але вірив в добро, вірив в силу Спасителя
Для сотника вірити видається дуже простою справою, складається враження, що він не утруднявся повірити у зцілення слуги.
“Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає.”
Він пояснює далі цю простоту у вірі:
“Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, – і йде, а тому: Ходи, – і приходить; і слузі моєму: Зроби це, – і він робить.” .
Отож цей поганин виростав і жив у середовищі віри. Де є послух, бездоганне виконання наказу і т.д.
Звернімо тепер увагу: в якому ми середовищі живемо і яке середовище ми творимо для інших? Якщо у сім’ї, у групі друзів, у церкві є суперечки і непорозуміня, то таким чином все робиться, щоб відносини була хиткими і повні сумнівів, недовіри – це середовище для безвірних. Натомість у середовищі, де є взаємне розуміння і підтримка, там віра народжується, росте і кріпне, там Бог проявляє Свою силу і славу.
Якби наша віра була велика, то скільки би було часу вільного від різних егоїстичних дискусів, конфліктів і т.д. Життя віруючих дуже просте, бо вони уникають всякої путанини, адже коли вірують один одному, то зникає потреба в суперечках, викручуваннях, хитруваннях, приниженнях, обмані і т.д.
Почнімо творити середовище віри і побачитимо, що наша в віра в невидимого Бога буде дозрівати у віру праведників.
Не достатньо молитися і знати, що Бог є , слід вірити у Його силу і дяльність серед нас.

Переглядів було:1655

Ключові слова до цього допису:

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.